Текст статей

Лист в Нацкомфінпослуг з пропозиціями щодо розвитку ОСЦПВ, страхування та впровадження електронного поліcу

опубліковано 19 трав. 2017 р., 03:16 Igor Lubashenko   [ оновлено 19 трав. 2017 р., 07:30 ]

№ 365 “20” квітня 2017 р. 

Члену Національної комісії, 
що здійснює державне регулювання 
в сфері ринків фінансових послуг 
Ястребу Д.А. 
Любашенка І.Л.

Шановний Денисе Анатолійовичу,

Засвідчую Вам свою повагу та зазначаю про підтримку проекту «електронний поліс», як і інших проектів, що сприяють технологічному розвитку ринку ОСЦПВВНТЗ та підвищенню якості страхових послуг для споживачів, захисту прав споживачів як з даного, так і з інших видів страхування. Я висловлював і підтверджую своє бажання щодо участі в проекті «електронний поліс» зокрема, так і в інформатизації страхування загалом.

Проект «електронний поліс», по суті, є поштовхом, приводом інформатизації, дозволить поширювати підхід на добровільні види, де він більше потрібний.

По великому рахунку, тільки інформатизація страхування може зробити механізми захисту споживачів ефективним, а механізм контролю за страховим ринком з боку регулятора найбільш дієвими. Без страхових стандартів представлення та передачі інформації, без страхової математики, без механізмів онлайн доступу до даних. без сучасних технологій страховий ринок не зможе ефективно виконувати свою роль в економіці та суспільстві.

На два роки проект «електронний поліс» був заморожений через відсутність змін в Законодавстві. Проте, що діюче законодавство ОСЦПВВНТЗ не обмежувало і не обмежує форму полісу виключно паперовою, а його "технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.". Тому для впровадження електронного полісу достатньо було розробити та затвердити його форму. Як це багато років працює в тревелі, і не викликає жодних питань. Насправді ж, на мою думку, основною проблемою електронного полісу, яка системно так і не почала вирішуватись, є не зміни в законодавство, а інформатизація страхового ринку. Створення відповідної IT-інфраструктури, IT-еко-середовища, впровадження онлайн-платформ в страхових компаніях та стандартів обміну інформацією. Якраз в даному напрямку і необхідно прикладати максимум зусиль. Буде інформатизація – електронний поліс можна буде запустити за тиждень.

Оскільки сьогодні електронний поліс знаходиться на етапі обговорень проекту Розпорядження №188, це зараз «на слуху», актуально, дозвольте надати власні коментарі. Вони приведені в Додатку №1. А також, користуючись нагодою, надати загальні пропозиції в Додатках 2-5.

Був би радий подальшій співпраці на благо споживачів страхових послуг.

З повагою,

            Ігор Любашенко

Голова постійно діючої комісії ГО Страховий захист по ринку ОСЦПВВНТЗ

Радник Генерального директора МТСБУ

Представник об’єднання страховиків Асоціація Страховий Бізнес

Директор ТОВ "Українські страхові технології"


Додаток №1

 

Коментарі стосовно Розпорядження Нацкомфінпослуг 02.02.2017 № 188 про форму електронного поліса

В Розпорядженні присутня вимога щодо онлайн реєстрації та перевірки заявок та полісів в ЦБД: «Страховий поліс підлягає обов’язковій реєстрації у єдиній ЦБД із присвоєнням відповідного номеру реєстрації». А також «вважається чинним лише при наявності в ЦБД»
 
Хочу зазначити, що цю вимогу страховики виконати не зможуть, тому що веб сервіси СЕП записують заявки та поліси не в Централізовану базу даних , а в окрему, створену в 2015 році базу даних СЕП.

В описі також позначені дві базі – ЦБД та СЕП:

"Усі зазначені в документі web-сервіси розподіляються на 2 групи: “Read-only” та “Read-write”, які розміщені на окремих серверах та повністю розмежовані на рівні сервісів." - сервіси Read-only беруть дані з ЦБД, а Read-write - пишуть НЕ в ЦБД, а в окрему базу СЕП. 
А де це прописано, що як, коли з бази СЕП дані завантажуються в ЦБД?

Обовязок передачі інформації з СЕП в ЦБД, часові обмеження, критерії, вимоги, параметри,  відповідальність за збої та зупинки в жодному документі не прописана.
Отже, в системи ЕП немає сервісу для СК, який би дозволяв записувати (реєструвати) поліси в ЦБД, а в Положенні це записане як умова реєстрації пропозиції, підтвердження полісу.

База даних СЕП – це не ЦБД. Це створена окрема база даних, за межами КСЗІ, вона не містить функціоналу, описаного в концепції, з власною структурою, власними механізмами запису та читання даних, розташованою за межами МТСБУ та за межами правового поля (Мал. 1).

Вона не визначена в законодавстві, це фізично окрема база даних, інформація в якій відрізняються від даних ЦБД в кожний момент часу.

ЦБД описана в документах «КОНЦЕПЦІЯ створення єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України» та затвердженого «ПОЛОЖЕННЯ про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0691-10

У страхувальника,лишається код в базі даних, яка не є не ЦБД. Якщо, здійснивши запит до ЦБД (з сайту МТСБУ) після укладання договору страхувальник свій поліс не знайде, укладений поліс НЕ БУДЕ ДІЙСНИМ згідно з Розпорядженням.

Топологія сервісів ЦБД МТСБУ після впровадження системи «Електронний поліс»

 Мал.1


Помічено
:

ЦБД – централізована база даних


СЕП - сервер бази електронного полісу даних Read-Write. Read-write сервіси безпосередньо забезпечують процедуру укладання договорів та внесення змін до них в базу даних СЕП.

 


Додаток №2

 

Пропозиції щодо інформатизації страхової галузі


Характерною ознакою нинішнього етапу розвитку людства є процес інтенсивного впровадження та використання майже в усіх галузях діяльності передових інформаційних технологій на базі сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних засобів. Цей процес охопив усі без винятку сфери життєдіяльності світового суспільства і отримав узагальнену назву “інформатизація”. У Законі України про Національну  програму  інформатизації (№ 74/98-ВР від 4 лютого 1998 року) дається таке визначення: “Інформатизація – сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів які спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки”.

На страховому ринку України, зокрема в ОСЦПВВНТЗ через відсутність дієвої концепції інформатизації ринку, вимог до представлення інформації, її передачі, накопичення, та обробки склалася катастрофічна ситуація з використанням інформаційних технологій. Фактично, обробка страхової інформації в більшості компаній страхова математика звелась до бухгалтерського обліку загальних сум методом нарахування, з російської розробки – бухгалтерської програми 1С (заборонена в Україні). 

Об’єктивні та суб’єктивні обставини, особливості ведення страхового бізнесу призвели до нищення IT-екосистеми, до відсутності IT-інфраструктури ринку. На сьогодні використання комп’ютерних методів обробки знаходиться на рівні 90-х років минулого століття, а по деяким параметрам навіть гірше. 

Замість інформаційних технологій обробки даних в ОСЦПВВНТЗ  приходить «ручне управління», метод нарахування, 1С (заборонена в Україні) та загальні суми. 

Сьогодні ринок не готовий не те, що до впровадження онлайн систем електронного полісу, а навіть до звичайного обліку на основі обробки даних по полісам – в більшості компаній страхова звітність створюється на основі нарахованих в бухгалтерії загальних сум без обробки даних по полісам . 

Загальновідомо, що страхування – це накопичення та обробка інформації, які на сьогодні  неможливі без використання сучасних інформаційних технологій. А використання технологій не призведе до очікуваного результату без бажання СК, без впровадження, стандартів, вимог, без об’єднання зусиль фахівців зі стандартизації, методології, бізнес-процесів та IT. Іншими словами, без керування проектом інформатизації - без відповідного менеджменту проекту, без необхідних бюджетів, без наявності фахівців та спеціалізований IT-компаній, без конкуренції та можливості вибору найкращих рішень тими, хто їх потребує.

Після 10-и років з моменту прийняття Закону про ОСЦПВВНТЗ  залишається проблема достовірності інформації в базі даних щодо реалізованих полісів та здійснених виплат, і, як наслідок, цінність її для учасників ринку сумлінна.

Отже, вимога Закону, мета - своєчасність передачі і достовірність (чистота) даних в ЦБД з 2005-го року не реалізована. Зрозуміло, що база даних, визначена в Законі, це не програмний код, не дані, а інформація, яка має ознаки – достовірність, своєчасність, повнота.

Велика кількість людей і ресурсів, громіздкість і не технологічність суперечать ефективності ОСЦПВВНТЗ . Невигідність ОСЦПВВНТЗ  для страхових компаній при збитковості 46% є наслідком існуючої зараз системи, неоднозначною методологією.

Для підвищення ефективності страхування, продуктивності праці, ефективності механізмів захисту потерпілих, відповідності сучасним вимогам та викликам, зокрема впровадження електронного полісу  вкрай необхідно розпочати роботу по інформатизації страхового ринку, створення IT-екосистеми. І саме МТСБУ, яке загальновизнане локомотивом страхування, має очолити дану роботу, з залученням фахівців ринку, що мають знання в даному напрямку та позитивний досвід.

Пропонується:

1. Створення концепції інформатизації ринку ОСЦПВВНТЗ.

2. Створення вимог до програмного забезпечення СК.

3. Створення вимог до обліку страхових даних (представлення, вимоги до  своєчасності, деталізація, методи доступу та передачі даних).

4. Відмова від 1С на страховому ринку, як закритої та забороненої програми, використання якої містить системні ризики для страхового ринку Украйни – технічні, методологічні, політичні. 

5. Створення умов для розробки та впровадження на страховому ринку вітчизняних страхових програм, що дозволять використовувати не тільки  форму  електронного полісу, так і інші зручні та ефективні методи здійснення страхування та його контролю.

6. Впровадження європейської звітності для контролю страхування.

7. Створення IT-екосистеми – розвитку конкурентного середовища для IT-рішень та їх постачальників, можливості самостійного вибору для кожної СК.

8. Звільнити від податків кошти СК, що витрачаються на IT-технології до 10% від валу.

З цією метою пропонується:

1. Анонсувати необхідність інформатизації ринку.

2. Визначити зовнішню компанію, що мають успішний досвід створення та впровадження страхових технологій для консолідації зусиль в даному напрямку.

3. Розробити приклади рішень та підходів на основі кращих світових зразків, що будуть доступними учасникам ринку.

4. Для СК реалізувати гарячу лінію та онлайн-проект в Інтернеті  щодо відповідей на питання та надання необхідної інформації щодо існуючих IT-компонентів та розробки власних модулів.

Першим практичним кроком пропонується створення розробки для страхового ринку - онлайн рішення, яке працює з веб сервісами МТСБУ і взаємодіє з IT-рішенням СК за допомогою веб сервісів з прямим викликом процедур або також можливо і через зовнішній файл. Дане рішення СК зможуть використовувати. При бажанні і як повноцінну облікову систему для ОСЦПВВНТЗ  і інших продуктів.


Додаток №3

 

Пропозиції щодо реформування ОСЦПВВНТЗ

 ПРИНЦИПИ

 Основний принцип: Система ОСЦПВВНТЗ гарантує, що кожен потерпілий в ДТП отримає компенсацію швидко і в повному обсязі незалежно від того, чи був поліс у винуватця чи ні, виплатить страхова компанія, чи ні.

Принципи реалізації механізму ОСЦПВВНТЗ:

1. Надання страховикам максимальної свободи у веденні бізнесу і в управлінні ризиками - децентралізація, мінімальне втручання з боку бюро, мінімальні відрахування до загальних фондів, вільні тарифи, надійний контроль платоспроможності і термінів виплат.
2. Онлайн робота з даними (в т.ч. реєстрація полісів), онлайн доступ до будь-якої необхідної інформації, формування звітів у відповідності зі страховою теорією і страхова математика.

3. Максимальна відкритість і публічність. Не повинно бути ніяких "комерційних секретів" в бюро - всі протоколи, рішення, витрати бюро повинні бути публічними.

ЗАКОНОДАВСТВО

1. Реалізувати ефективну законодавчу базу, методологію на основі європейської системи Зелена Карта. Написати Закон про ОСЦПВВНТЗ «з нуля», коротко і однозначно, із залученням експертів ради бюро Зелена Карта, враховуючи досвід таких країн, як Польща, Чехія, Естонія.

2. Зробити єдиний поліс ОСЦПВВНТЗ і "Зеленої Карти", як в європейських країнах (Прим. Цей пункт вимагає детального обговорення, оскільки вкоренилася звичка стереотип присутності «2-х видів» (насправді в законі 1 вид).

3. Назва виду страхування поміняти і зробити прийнятним для практичного використання – «Дорожнє страхування» або «Дорожньо-транспортна страхування» замість ОСЦПВВНТЗ.

ТАРИФИ

1. Відпустити тарифи - єдиних тарифів не повинно бути, методики визначення теж. Ціни вільні, СК самі розраховують тарифи, деталі розрахунку клієнтові не повідомляють. Визначення тарифу – основна функція страхової компанії.

2. Алгоритм розрахунку КБМ СК для себе визначають самостійно.

3. Скасувати безкоштовні і «дешеві» (50%) страховки - це суперечить принципу страхування.

ВИПЛАТИ

1. Підняти ліміти по «залізу» до 5-10 млн. грн.

2. Удосконалювати методику виплат по життю і здоров'ю для компенсації витрат щодо лікування в в повному обсязі.

3. Терміни виплат повинні бути обмежені 1 місяцем.

4. Забезпечити гарантії виплат шляхом безперервного контролю резервів страховиків в режимі он-лайн доступу до даних з банківського рахунку і порівнянням з розрахованим за єдиною методикою розміром резервів на поточну дату. Алгоритм розрахунку резервів на основі 1/365 повинен враховувати продаж полісів за заниженими цінами (так званий демпінг), дату настання ДТП і дату повідомлення.

5. Використовувати обмеження банком ліміту зняття з рахунку на добу. У разі невідповідності цих сум бюро повинно мати можливість вжити екстрених заходів.

6. Замість виплати готівкою здійснювати ремонт. Це сприятиме відновленню ТЗ за рахунок полісу та зменшить спокусу шахрайства страхувальників.

7. Впровадити європротокол для збитків будь-якого розміру.

КОНТРОЛЬ СТРАХУВАЛЬНИКІВ

1. Контроль полісів і перерв в страхуванні робити по базі даних (ЦБД) без залучення Поліції. Автомобіль має бути застрахований не залежно від того їде він або стоїть. При великих перервах в користуванні страхувальник може повідомити бюро, ця інформація вноситься в ЦБД і враховується при контролі.

2. Реалізувати механізм покарань автовласників за обман страхових компаній.

КОНТРОЛЬ СТРАХОВИКІВ

1. Відповідальність страхових компаній за своєчасність і повноту виплат у вигляді штрафів.
2. При невиплаті страховиком відшкодування в обумовлений термін (пропонується до 30 днів) сплату постраждалому має зробити МТСБУ з ФЗП, а потім виставити регрес до страховика і штраф.

ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНТРОЛЮ

1. Виписувати поліси тільки за допомогою комп'ютера з он-лайн фіксацією базі даних страхової компанії і автоматичним відображенням невеликого переліку інформації (даних, які потрібні для страхової історії та факту укладання полісі) в ЦБД МТСБУ за допомогою ВЕБ-сервісів.

2. Паралельно з традиційним укладанням полісу дозволити використання полісу в електронній формі.

3. Сформувати і реалізувати вимоги до ІТ-систем СК - он-лайн платформи з широким використанням ВЕБ-сервісів як на отримання, так і на надання інформації. Бази даних страхової інформації повинні забезпечувати максимальну деталізацію і класифікацію відповідно до страхової наукою і європейською практикою.

4. Спрощення ЦБД - відмова від великої кількості таблиць і перевірок. Тільки дуже невелика кількість полів, необхідних для отримання страхової історії, чітка і однозначна методологія, основні перевірки. Можливість роботи в режимі онлайн – необхідна швидкість роботи, реальний час на отримання і додавання даних для використання в режимі он-лайн.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ МТСБУ

1. Розділити МТСБУ на дві окремі організації - власне Бюро і Гарантійний фонд.

2. Змінити принцип відрахування до фондів - не від суми премій, а від кількості полісів і взятих ризиків згідно з результатами розрахунку резервів в режимі онлайн.

3. Ліквідувати всі невластиві функції бюро, яких немає в Законі про ОСЦПВВНТЗ.

4. Істотно знизити вступний внесок в бюро, наприклад до 50 тис. Євро, забезпечити просте входження на ринок та початок діяльності з чітким контролем за встановленими правилами з неминучістю покарання.

5. Для захисту клієнтів неплатоспроможних компаній, зменшення навантаження на фонди бюро впроваджувати механізми передачі портфелів неплатоспроможних страховиків.

6. Спори вирішувати зверненням до нейтрального органу щодо примирення або в комісію по страхових спорах.

7. Виключити згадування спеціальних знаків (стікерів) з Закону.

Можливі заходи проміжних етапів:

1. Реалізувати однозначну і працездатну на практиці методику бонус-малус (КБМ).

2. Реалізувати отримання КБМ з ЦБД за допомогою он-лайн доступу.

3. Відкоригувати тарифи для реалізації співвідношення платежів і виплат на рівні європейської практики. Даний вид не повинен приносити надприбутків.

4. Не приймати гроші за поліси готівкою. Використовувати системи електронних платежів для оплат поліса.

5. Забезпечити контроль витрат СК з докладною деталізацією - на що витрачаються зібрані премії.

6. Публікація на сайті фінансової звітності МТСБУ.

7. Для запобігання виводу коштів пропонується:     Підтвердження бюро (другий підпис) на будь-яку виплату та аудит руху за рахунком страховика з обмеженням суми зняття в добу. 


Додаток №4

 

Пропозиції щодо механізму розвитку страхової галузі

 

ПРИНЦИПИ

1. Завдання страхування - повернути застрахованого в стан, в якому він був до страхового випадку (в майновому страхуванні). Застрахований повинен отримати компенсацію швидко і в повному обсязі.

2. Основа розвитку - конкуренція. Максимальна свобода у веденні бізнесу з професійного управління ризиками - децентралізація, вільні тарифи, простота започаткування бізнесу та мінімальні витрати на його ведення з жорстким контролем дотримання правил.

3. Основа ефективності - хороша теорія і IT.

4. Створення єдиного словника страхових термінів і закріплення його на законодавчому рівні, наприклад, а Законі про страхування. Немає нічого практичніше, ніж хороша теорія.

5. Представлення даних в комп'ютерних базах і звітах відповідно до страхової теорії.

6. При обміні даними між учасниками ринку використовувати стандарти представлення і передачі даних.

7. Широко використовувати онлайн доступ до будь-якої інформації. Обмеження повинні накладатися тільки правами доступу, а не технічними обмеженнями.

8. Страхова математика, європейська звітність з розрахунком по кожному полісу і застрахованому ризику - необхідна умова розрахунку вартості страхування.

9. Необхідно почати брати участь в міжнародних організаціях по стандартизації представлення даних для страхової індустрії і використовувати результати їх роботи.

ЗАКОНОДАВСТВО

1. Створити короткий і однозначний Закон про страхування. Із залученням світових страхових експертів. Закони необхідно написати з нуля.

2. Припинити компенсації збитків громадян і бізнесу (повені тощо) з держбюджету.

3. Реалізувати реальну громадянську відповідальність громадян і бізнесу за створювані ними ризики, яка буде стимулювати потреба в механізмах страхового захисту.

ТАРИФИ

1. Відпустити всі тарифи - не повинно бути ніяких єдиних тарифів.

2. Завдання страхової компанії - визначення вартості страховки відповідно до страхового ризиком.

3. Тарифи розраховуються актуарно по масивах структурованих даних, акумульованих в різних базах даних. Використання методів страхової математики і статистики можливо тільки за умови внесення деталізованих даних в базу даних.

4. Інформатизація ринку. Великі масиви даних неможливо обробляти вручну.

ВИПЛАТИ

1. Використовувати моніторинг термінів виплат Регулятором ринку в режимі онлайн.

2. Забезпечити гарантії виплат шляхом постійного контролю резервів страховиків, розрахованих в установленому порядку з сумою грошей на рахунках в режимі онлайн.

КОНТРОЛЬ СТРАХУВАЛЬНИКІВ І СТРАХОВИКІВ

1. Реалізувати дієвий механізм покарання страхувальників за обман страхових компаній.

2. Відповідальність страхових компаній за своєчасність і повноту виплат у вигляді штрафів.

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ РИНКУ

ЗАТВЕРДИТИ КОНЦЕПЦІЮ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ страхового ринку.

1. Припинити практику використання в якості бази для страхової звітності нарахованих премій. Та бухгалтерської програми 1С (заборонена в Україні) в якості бек офісної системи. Для можливості виконання страховиками власних функцій необхідно здійснити перехід до обліку страхової інформації згідно з страховою наукою, з використанням страхових систем та обробки даних по кодному полісу, а не загальними нарахованими сумами. Розпочати проект по створенню вітчизняної страхової системи з відкритим кодом.

2. Вимоги до IT-систем - основа контролю страхування як страховими компаніями, так і Регулятором ринку.
3. Виписувати поліси тільки за допомогою комп'ютера і тільки в режимі онлайн, з фіксацією в базі даних страхової компанії.

4. Створити всі можливості для використання електронного полісу і електронних платежів для добровільних видів страхування.

5. Основа інформатизації ринку - сучасні онлайн платформи з веб-сервісами доступу до інформації.

6. Бази даних страхової інформації повинні забезпечувати максимальну деталізацію даних, класифікацію та подання даних у відповідності зі страховою наукою і європейською практикою.

ОСНОВА БЕЗПЕКИ, ЕФЕКТИВНОСТІ І НАДІЙНОСТІ страхового ринку - ВІТЧИЗНЯНА СТРАХОВА IT-ПЛАТФОРМА З ВІДКРИТИМ КОДОМ.

Для виконання цього завдання необхідний механізм об'єднання зусиль українських IT-фахівців для роботи над громад проектом, використання синергії такого об'єднання.

 Отже, хороша теорія, інформатизація, математика, онлайн і вільна конкуренція можуть вивести український страховий ринок на передові позиції в Європі.


Додаток №5

 

Коментарі та пропозиції щодо реалізації Централізованої бази даних

 

Після 20-и років з моменту успішної реалізації бази даних МТСБУ, та 12-и років з моменту вступу в силу профільного Закону централізована база даних (під базою даних в Законі розуміється достовірна та своєчасна інформація) фактично не реалізована. Ринок працює «наосліп», достовірна статистика для розрахунку тарифів відсутня. Тому і проблеми на ринку починаються вже при рівні виплат у 40% - одні компанії зазнають збитків, інші отримують надприбутки. Одні регіони (зони) прибуткові. Інші збиткові. У той же час, в багатьох країнах даний вид має збитковість до 90%.

Сьогодні за розміром покриття, якості врегулювання, витрат на ведення справи, показниками реального захисту учасників дорожнього руху українське ОСЦПВВНТЗ знаходиться на останньому місці серед країн системи Зелена Карта.

Необхідно повернутися до суті бази даних, до її цілям. У Законі сказано: «містіть Відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, необхідних для планування випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників». Визначити цілі бази даних і шляхи їх досягнення.

В першу чергу приділити увагу всьому ланцюжку формування даних - від введення на місцях, до завантаження даних в ЦБД. Головне завдання - максимально оперативно (день-в день) формувати дані на місцях. Це основне завдання, і для її вирішення необхідно:

1. Проста структура файлів, які формуються в страхових компаніях - лише необхідного для централізованого обліку поля.

2. Однозначну, простий і незмінний алгоритм (логіка) формування даних, описаний в одному документі. Тобто хороша методологія.

3. Організаційна та технічна допомога страхового ринку по формуванню інформації по кожному полісу і кожній виплаті, оперативної передачі в МТСБУ.

4. Прийняття всіх передавання даних і допомога страховим компаніям в недопущенні помилок надалі.

Отже, основна мета - своєчасність передачі і достовірність (чистота) даних в ЦБД. Це і є вимога Закону, яке не виконано. У той же час, замість виконання положень Закону ставляться інші завдання,  які не мають відношення до виконання Закону щодо формування інформації по полісам та виплатам. Це відволікає ресурси і час від виконання вимоги Закону, ускладнює і робить неможливим на практиці їх виконання.

Більш того, в даній реалізації вимоги Закону можуть бути взагалі не виконані. Чому? У базі даних спочатку відсутня цілісність і лаконічність побудови облікової моделі. Сьогодні ЦБД - це громіздка реалізація, зі складною і неоднозначною методологією, з невластивими функціями, величезною кількістю надлишкових даних і складною логікою. Все це перешкоджає і унеможливлює своєчасний збір достовірних даних від страховиків. Але ЦБД ще і не пропускає дані, які відповідають проданими полісами але не проходять програмну перевірку - тобто перешкоджає попаданню в ЦБД вже наявної інформації про поліси і здійснені виплати. За час проекту три рази змінювалася структура даних, постійно вносяться зміни в існуючий порядок формування даних. Для відомості - тільки опис структури переданих таблиць і переліку помилок 114 сторінок. Це 104 поля в полісі, 70 полів в виплат, контроль 160 помилок.

Головне - прийняті методи обліку взагалі унеможливлюють обробку вже внесених даних, а всю виконану роботу - безглуздою. У базі даних змішалися різні коди для позначення одного і того ж, в т.ч. і в рамках однієї компанії. Застосування кодів довідників, які не відповідають природним даними (присутніх в полісі або в Законі), вводять в оману і приводять до спотворення даних в ЦБД:

1. Потрійні коди (причому мають однакове написання в різних реалізаціях, але позначають різні типи) типу ТС.

2. Подвійні коди статусів договорів.

3. Невідповідність коду зони коду, прописаному в Законі.

4. Різні коди типів транспортних засобів для внутрішнього страхування і ЗК.

5. Не відповідність терміну дії в інструкції не відповідає реальному, природному терміну і призводить до спотворення даних: 2 - 1 місяць, 3 - 2 місяці ... 13 - 1 рік.

6. Принцип списання бланків датою введення даних - отримати об'єктивний звіт по звітному місяцю неможливо.

Це далеко не повний перелік недоліків методології, які унеможливлюють провести достовірний аналіз по базі даних навіть при наявності даних. Для того, що б остаточно в цьому переконатися, можна ще проаналізувати особливості обліку отриманих/ нарахованих премій, обліку премій при переоформлення. Страховики, які мають (відповідно до Закону) доступ до даних, зараз можуть оцінити якість, деталізацію статистичних звітів і з користь для ринку. Наприклад, при запиті діючого полісу по держномеру ТЗ ЦБД видає більше 500 діючих полісів по держномеру 1111 (пошук по повному співпадінню). Проблема системи бонус-малус, яка є ключовою в даному виді страхування, за допомогою ЦБД не вирішується.

Результат такого підходу - через роки, витрачені на реалізацію бази даних, немає достовірної інформації. І це після 20-и років існування даного виду в Україні. Цінність її для учасників ринку практично нульова.

В результаті вдосконалення ЦБД технології обліку в СК відкочуються назад - під страхом покарання за невідповідність цифр (автоматично це зробити вже практично неможливо) звіти знову коригуються вручну, за принципом «чого зволите» (хочете таку цифру - таку отримаєте). Замість інформаційних технологій обробки даних в ОСЦПВВНТЗ приходить «ручне управління».

В даний момент склалася ситуація, коли система прийняття організаційних рішень, механізм визначення технічних рішень, не кажучи вже про безпосередньої реалізації і забезпечення актуальності даних унеможливлює реалізацію положень Закону, зменшує ефективність даного виду страхування, створює додаткові проблеми для страховиків.

Необхідно за мету створення ЦБД поставити повноту,  достовірність, непротирічність та своєчасність даних, швидкість відгуку, прийнятну для онлайн роботи. 

Процес формування ЦБД зробити простим, ефективним і працездатним.


Письмо в МТСБУ по проблемам Централизованной базы данных и путям их решения

опубліковано 28 лют. 2017 р., 23:36 Igor Lubashenko   [ оновлено 28 лют. 2017 р., 23:38 ]

№ 212 от 20.03.2012                                     

Генеральному директору МТСБУ

Загребному В. Н.

Уважаемый Вадим Николаевич,

В 1998 году в МТСБУ нашей компанией впервые на украинском рынке была создана и успешно функционировала база данных по полисам и выплатам ОСАГО и ЗК. Страховые компании получали специализированные бюллетени со статистическими отчетами в различных разрезах.

К сожалению, с тех пор решения по автоматизации обработки информации по полисам и выплатам принимались не всегда на основе опыта в автоматизации данного вида страхования. Спустя 14 лет с момента успешной реализации базы данных МТСБУ, и 7 лет с момента вступления в силу профильного Закона база данных (т.е. достоверная и своевременная информация) отсутствует. Рынок работает практически «вслепую», достоверная статистика для расчета тарифов отсутствует. Поэтому и проблемы на рынке начинаются уже при уровне выплат в 48% - одни компании терпят убытки, другие получают сверхприбыли. В то же время, например, российский рынок работает на убыточности 77%, а многие страны – до 90%. По величине покрытия, качеству урегулирования, расходам на ведение дела, реальной защите участников дорожного движения мы находимся на последнем (!) месте среди стран системы Зеленая Карта.

Сегодня необходимо вернуться к сути базы данных, к ее целям. В Законе сказано: «містить  відомості  про  чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності,  страхові випадки,  що мали місце, транспортні засоби та їх власників».

Для успешной реализации базы данных необходимо уделить внимание всей цепочке формирования данных – от ввода на местах, до загрузки данных в ЦБД. Главная задача - максимально оперативно (день-в день) формировать данные на местах. Это основная задача, и для ее решения необходимо:

  1. Простая структура файлов, формируемых в страховых компаниях – только неободимые для централизованного учета поля.

  2. Однозначный, простой и неизменный алгоритм (логика) формирования данных, описанный в одном документе. Т.е. хорошая методология.

  3. Организационная и техническая помощь страховому рынку по формированию информации по каждому полису и каждой выплате, оперативной передачи в МТСБУ.

  4. Принятие всех передаваемы данных и помощь страховым компаниям в недопущении ошибок в дальнейшем.

Итак, основная цель – своевременность передачи и достоверность (чистота) данных в ЦБД. Это и есть требование Закона, которое не выполнено. В то же время, вместо выполнения положений Закона ставятся другие задачи – реализация в рамках ЦБД элементов бухгалтерского учета, финансовая отчетность, закрытие периодов, учет бланков по агентам и даже хранение в ЦБД скан-копий европротоколов(!). Эти Задачи не имеют отношения к Закону, а их выполнение отвлекает рессурсы и время от выполнения требования Закона, усложняет и делает невозможным на практике их выполнение.

Более того, в данной реализации требования Закона могут быть вообще не выполнены. Почему? В базе данных изначально отсутствувет целостность и лаконичность построения учетной модели. Сегодня ЦБД – это громоздкая реализация, со сложной и неоднозначной методологией, с несвойственными функциями, огромным количеством избыточных данных и сложной логикой. Все это препятствует и делает невозможным своевременный сбор достоверных данных от страховщиков. Но ЦБД еще и не пропускает данные, которые соответсвуют проданным полисам но не проходят программную проверку – т.е. препятствует попаданию в ЦБД уже имеющейся информации о полисах и осуществленных выплатах. За время проекта три раза менялась структура данных, постоянно вносятся изменения в существующий порядок формирования данных. Для сведения – только описание структуры передаваемых таблиц и перечня ошибок 114(!) страниц. Это 104 поля в полисе, 70 полей в виплатах, контроль 160 (!) ошибок. Пока в компаниях агенты продают полисы «в поле» (а вопрос продажи с помощью компьютера и отказ от хождения наличных разработчиком не поднимался), зачем вводить эти данные, как они используются для эффектисновсти ОСАГО?

Но главное - принятые методы учета вообще делают невозможным обработку уже внесенных данных, а всю проделанную работу – бессмысленной. В базе данных смешались разные коды для обозначения одного и того же, в т.ч. и в рамках одной компании. Применение кодов справочников, которые не соответствуют естественным данным (присутствующих в полисе либо в Законе), вводят в заблуждение и приводят к искажению данных в ЦБД:

1. Тройные коды (причем имеющие одинаковое написание в разных реализациях, но обозначающие разные типы) типа ТС.

2. Двойные коды статусов договоров.

3. Несоответствие кода зоны коду, прописанному в Законе.

4. Различные коды типов транспортных средств для внутреннего страхования и ЗК.

5. Не соответствие срока действия в инструкции не соответсвует реальному, естественному сроку и приводит к искажению данных: 2 – 1 месяц, 3 – 2 месяца … 13 – 1 год.

6. Принцип списания бланков датой ввода данных - получить объективный отчет по отчетному месяцу невозможно.

7. Используемые справочники населенных пунктов регистрации ТС и марок /моделей МТСБУ не поддерживаются.

8. Отражение данных о количестве и сумме заявленных и урегулированных страховых событий имеет в ЦБД свою трактовку, которая отличается от отчетности Госфинуслуг. В результате достоверно посчитать процент урегулирования невозможно.

Это далеко не полный перечень недостатков методологии, которые делают невозможным провести достоверный анализ по базе данных даже при наличии данных. Для того, что бы окончательно в этом убедиться, можно еще проанализировать особенности учета поличенных/начисленных премий, учету премий при переоформлениях. Страховщики, имеющие (согласно Закону) доступ к данным, сейчас могут оценить качество, детализацию статистических отчетов и из пользу для рынка (например, для расчета тарифов. Проблема системы бонус-малус, которая является ключевой в данном виде страхования, решается только с помощью ЦБД просто проигнорирована). Это результат того, что база создавалась специалистами, не имеющими успешных внедрений баз данных в данном виде страхования (СК «Гарант-авто», определившая исполнителя, сама отказались от разработканного ими же хранилища), так и не имеющими желания сделать процесс учета простым и эффективным.

Результат такого подхода - спустя годы, потраченные на реализацию базы данных, нет достоверной информации. И это после 15 лет существования данного вида в Украине. Ценность ее для участников рынка практически нулевая.

В результате совершенствования ЦБД технологии учета в СК откатываются назад – под страхом наказания за несоответствие цифр (автоматически это сделать уже практически невозможно) отчеты снова корректируются вручную, по принципу «чего изволите» (хотите такую цифру – такую получите). Вместо информационных технологий обработки данных в ОСАГО приходит «ручное управление».

   В данный момент сложилась ситуация, когда система принятия организационных решений, механизм определения технических решений, не говоря уже о непосредственной реализации и обеспечения актуальности данных делает невозможным реализацию положений Закона, уменьшает эффективность данного вида страхования, создает дополнительные проблемы для страховых компаний.

Хотел бы, имея успешный многолетний опыт в автоматизации данного вида страхования (в т.ч. и успешную реализацию ЦБД МТСБУ) предложить сотрудничество. Наш опыт и программные наработки позволяют реализовать все задачи по совершенствованию и автоматизации процессов МТСБУ - от учета данных в централизованной базе данных до регламентных выплат и регрессно-исковой работе.
    В результате такого сотрудничества можно совместно сделать очередной шаг в увеличиении эффективности данного вида страхования и реализовать  положения Законом по ЦБД.

Учитывая то, что информационная система МТСБУ, созданная ООО „Украинские страховые информационные системы” года является примером успешного внедрения и использования, есть все основания для создания эффективной ЦБД, ее дальнейшего развития. Наша компания имеет опыт и наработки по учету информации по данному виду как в страховых компаниях (Приложение №2) так і в МТСБУ (Приложение №1, 3).

С уважением,

  Игорь Любашенко
  Директор ООО "Украинские страховые технологии"
  www.ins.com.ua


 
Приложение №1
Отзыв МТСБУ о реализации ЦБД

 
Приложение №2
Отзыв члена МТСБУ - СГ ТАС
 
Приложение №3
Отчеты по ЦБД реализации 97-99 года.




Щодо необхідності інформатизації страхової галузі

опубліковано 9 лют. 2017 р., 01:08 Igor Lubashenko

  
Характерною ознакою нинішнього етапу розвитку людства є процес інтенсивного впровадження та використання майже в усіх галузях діяльності передових інформаційних технологій на базі сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних засобів. Цей процес охопив усі без винятку сфери життєдіяльності світового суспільства і отримав узагальнену назву “інформатизація”. Існує ряд визначень терміну “інформатизація”, які розкривають його суть. Так, у Законі України про Національну  програму  інформатизації (№ 74/98-ВР від 4 лютого 1998 року) дається таке визначення: “Інформатизація – сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів які спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки”.

З 1997-го року, коли Україна стала членом міжнародної системи Зелена Картка, розпочався процес інтеграції українського страхового ринку в міжнародну систему страхування. 
Інформатизація страхового ринку є критично важливою при здійсненні ОСЦПВВНТЗ, особливо при співпраці з європейськими партнерами, які пред’являють жорсткі вимоги до ефективності обробки інформації.
 
На страховому ринку України, зокрема в ОСЦПВВНТЗ через відсутність дієвої концепції інформатизації ринку, вимог до представлення інформації, її передачі, накопичення, та обробки склалася катастрофічна ситуація з використанням інформаційних технологій. Фактично, обробка страхової інформації в більшості компаній страхова математика звелась до бухгалтерського обліку загальних сум методом нарахування, з російської розробки – бухгалтерської програми 1С. 

Об’єктивні та суб’єктивні обставини, особливості ведення страхового бізнесу призвели до нищення IT-екосистеми, до відсутності IT-інфраструктури ринку. На сьогодні використання комп’ютерних методів обробки знаходиться на рівні 90-х років минулого століття, а по деяким параметрам навіть гірше. 

Замість інформаційних технологій обробки даних в ОСЦПВВНТЗ  приходить «ручне управління», метод нарахування, 1С та загальні суми. 
   
Сьогодні ринок не готовий не те, що до впровадження онлайн систем електронного полісу, а навіть до звичайного обліку на основі обробки даних по полісам – в більшості компаній страхова звітність створюється на основі нарахованих в бухгалтерії загальних сум без обробки даних по полісам . 

  
Загальновідомо, що страхування – це накопичення та обробка інформації, які на сьогодні  неможливі без використання сучасних інформаційних технологій. А використання технологій не призведе до очікуваного результату без бажання СК, без впровадження, стандартів, вимог, без об’єднання зусиль фахівців зі стандартизації, методології, бізнес-процесів та IT. Іншими словами, без керування проектом інформатизації - без відповідного менеджменту проекту, без необхідних бюджетів, без наявності фахівців та спеціалізований IT-компаній, без конкуренції та можливості вибору найкращих рішень тими, хто їх потребує.

Після 10 років з моменту прийняття Закону про ОСЦПВВНТЗ  залишається проблема достовірності інформації в базі даних щодо реалізованих полісів та здійснених виплат, і, як наслідок, цінність її для учасників ринку сумлінна.

Отже, вимога Закону, мета - своєчасність передачі і достовірність (чистота) даних в ЦБД з 2005-го року не реалізована. Зрозуміло, що база даних, визначена в Законі, це не програмний код, не дані, а інформація, яка має ознаки – достовірність, своєчасність, повнота.

Велика кількість людей і ресурсів, громіздкість і не технологічність суперечать ефективності ОСЦПВВНТЗ . Невигідність ОСЦПВВНТЗ  для страхових компаній при збитковості 46% є наслідком існуючої зараз системи, неоднозначною методологією.

Для підвищення ефективності страхування, продуктивності праці, ефективності механізмів захисту потерпілих, відповідності сучасним вимогам та викликам, зокрема впровадження електронного полісу  вкрай необхідно розпочати роботу по інформатизації страхового ринку, створення IT-екосистеми. І саме МТСБУ, яке загальновизнане локомотивом страхування, має очолити дану роботу, з залученням фахівців ринку, що мають знання в даному напрямку та позитивний досвід.

Пропонується:
1. Створення концепції інформатизації ринку ОСЦПВВНТЗ.
2. Створення вимог до програмного забезпечення СК.
3. Створення вимог до обліку страхових даних (представлення, вимоги до  своєчасності, деталізація, методи доступу та передачі даних).
4. Відмова від 1С на страховому ринку, як закритої іноземної програми, використання якої містить системні ризики для страхового ринку Украйни – технічні, методологічні, політичні. 
5. Створення умов для розробки та впровадження на страховому ринку вітчизняних страхових програм, що дозволять використовувати не тільки  форму  електронного полісу, так і інші зручні та ефективні методи здійснення страхування та його контролю.
6. Впровадження європейської звітності для контролю страхування.
7. Створення IT-екосистеми – розвитку конкурентного середовища для IT-рішень та їх постачальників, можливості самостійного вибору для кожної СК.
8. Звільнити від податків кошти СК, що витрачаються на IT-технології до 10% від валу.

З цією метою МТСБУ пропонується:
1. Анонсувати необхідність інформатизації ринку ОСЦПВВНТЗ .
2. Визначити зовнішню компанію/ії, що має/ють успішний досвід створення та впровадження страхових технологій для консолідації зусиль в даному напрямку.
3. Розробити приклади рішень та підходів на основі кращих світових зразків, що будуть доступними учасникам ринку.
4. Для СК реалізувати гарячу лінію та онлайн-проект в Інтернеті  щодо відповідей на питання та надання необхідної інформації щодо існуючих IT-компонентів та розробки власних модулів.
5. IT-компанію, що реалізує взаємодію СК по розвитку вітчизняного страхового проекту призначити ТОВ «Українські страхові технології», яка з 1997-го року успішно займається розробкою,  впровадженням, та якісним супроводженням саме страхових систем для СК, та за 20 років показала свою порядність, надійність та правильність підходів до створення страхових систем.

Першим практичним кроком пропонується створення розробоки для страхового ринку - онлайн рішення, яке працює з веб сервісами МТСБУ і взаємодіє з IT-рішенням СК за допомогою веб сервісів з прямим викликом процедур або також можливо і через зовнішній файл. Дане рішення СК зможуть використовувати. При бажанні і як повноцінну облікову систему для ОСЦПВВНТЗ  і інших продуктів.

Автор Ігор Любашенко
Джерего: www.POLIS.ua

Розмова Любашенка з товаришем Депутатом

опубліковано 9 лют. 2017 р., 00:07 Igor Lubashenko   [ оновлено 9 лют. 2017 р., 01:02 ]

Ігор Любашенко
 
Розмова Любашенка з товаришем Депутатом
П'єса на дві дії.
 
Дійові особи.
Любашенко (Л) - Представник Страхового ринку.
Адекватний депутат від БПП (Д) - Представник Верховної ради України.
У п'єсі добре показана серцева теплота і щира задушевність відносини депутата до проблем страхового ринку, його розуміння шляхів реформування ринку.
 
Дiя перша
Кімната на Лютеранській в будинку сталінських часів. Товсті стіни, високі стелі. Звуки, iздаваємиє Хрещатиком та Майданом сюди не потрапляють.
Шкіряний диван, кресла, на журнальному столику почата пляшка Hennessy, пакет «Semki», коробка цукерок "Roshen". На підвіконні неохайно кинутий золотий iPhone 7 Caviar с портретом Трампа.
Д: Поговоримо про шляхи реформування страхового рику. Почнемо з автоцивілки, потім поговоримо взагалі про галузь. Мені рекомендував з Вами поспілкуватись Залєтов.
Л: Перед тим, як розпочати, хотів би зупинитись на причинах сьогоднішнього стану. Вже через 2-3 роки після 1997-го розпочались процеси …
Д: Про корупцію, розкрадання, про 50 комісійних з громадян, які не в змозі само організуватись для протесту, а з комунального транспорту, що фінансується з бюджету, про розкрадання, неефективне використання коштів нам відомо.
Л: Так Вакарчук, на днях це сказав Порошенко.
Д: З 1995-го року центр Разумкова надає нам закриті аналітичні звіти. А Вакарчук… Його натаскали американці, він нещодавно повернувся з Америки, вони звернення підготували. Що ми довідались? Що знали, те й довідались.
Л: Тоді я не зовсім розумію…
Д: Американці дали нам 25 років на розграбування. Ми вже фактично, все що можна все вкрали… крім землі. Земля – окрема тема.
Л: Не ми, а ви. А з якого року?
Д: З 1991-го. Треба було встигнути, всі це розуміли. Олігархи ставили депутатів, ті приймали закони під себе та ставили своїх людей в монопольні галузі, в т.ч. і в ОСАГО. Ні про який розвиток, конкуренцію звісно мова не йшла. В цьому році поставлена задача переходу до реформ, та розвитку. Влітку 2017-го буде повне пере завантаження влади. Отже, давайте поговоримо про те, що можна зробити.
Л: Для початку визначимося. Страхування захищає від тих ризиків, яку лякають громадян та бізнес. В обов’ язковому страхуванні треба збирати кошти саме для захисту від таких ризиків.
Д: Давайте не витрачати часу. Я не ідіот, це зрозуміло. Йдемо далі.
Л: Це треба означити, тому що в ОСАГО все навпаки. ОСАГО відшкодовує ремонт подряпин та невеликих пошкоджень, до 4 тис баксів, так ще й з урахування зносу, які не лякають автовласників, а от якщо збереш кучу-малу на мосту Патона – від цього ОСАГО не захищає. Все поставлено з ніг на голову. І під це збираються кошти.
Д: Маразм. І хто таке придумав?
Л: Отже – ОСАГО має захищати від всіх імовірних збитків, які є катастрофічними для автовласників. Подряпини страхувати в обов’язковому порядку недоцільно. Далі йде термін повернення авто в стан до ДТП, ефективність використання коштів автовласників, простота отримання виплати…
Д: А в чому проблема? В страхуванні немає ані виробництва, ні переробки, ні транспортування, логістики… Це ж просто інформація. Навіть гроші зараз – це не купа папері, а нолики та одинички в комп’ютерах. Які проблеми?
Л: Жодних. Проте за роки існування ОСАГО інвестування в IT-системи, в розвиток IT-інфраструктури витрачалось менше 0,1% від зборів. В той час, як на так зване РВС та комісію більше 50%.
Д: Я чув, що напрацьовуються правки в закон…
Л: Закон не можна вдосконалити правками – по перше, їх не можливо вносити оперативно, по друге… скільки не вдосконалюй запорожець, а Феррарі не вийде. Я не розумію, як можна…
Д: Мені все зрозуміло. Вихованням тут пізно займатись – влітку будуть інші люди, інша система. Це вже жорстка позиція американців. Не буде ні Гройсмана, ні…
Л: Ок, оскільки по ключовим питанням повне порозуміння, давайте випишемо пункти, які необхідно виконати.
1. Новий, з чистого листа закон ОСАГО та про страхування. До 5-и листів. Можна взяти естонський за канву.
2. Тарифи ОСАГО вільні. Задача страхування – встановлення тарифа і відповідність до ризику. В законі тарифів не має бути. 
3. В законах на початку має бути повний словник термінів. Зручними для практичного використання. В ОСАГО замінити ОСЦПВВНТЗ на моторне страхування, внести термін «тарифи», в загальний закон внести термін «страховик» - працівник або власник СК і т.ї. Можна взяти чеський словник за канву.
4. Впровадити світові стандарти представлення та передачі страхової інформації. Взагалі, стандарти, методологія…
Д: Згоден. Коли я купував диплом в Тернопільській академії, запам’яталась фраза одного з науковців «немає нічого практичнішого, ніж хороша теорія».
Л: Далі.
5. Лиміт – 500 тис євро, умовна, саме умовна, франшиза – 500 євро.
6. Ремонт замість грошей.
7. Виписка поліса виключно в режимі онлайн.
8. Сплата онлайн на рахунок СК в момент видачі поліса.
9. Концепція інформатизації, IТ-інфраструктура, вимоги до ІТ-систем. Без цього неможливо створення ефективних страхових механізмів. Об’єднання зусиль вітчизняних розробників навколо страхової IT-платформи.
10. Ліквідувати коордраду МТСБУ, фонди перенести в бюро в зовнішню організацію.
11. Контроль наявності полісів робити по базі, а не на дорогах.
12. Спростити вхід в страховий бізнес, спростити ведення бізнесу, та здійснювати постійний онлайн моніторінг стану страховика з моментальним реагуванням на порушення.
И главное. Нужно понимать - пока СК будут жить только с ОСАГО, оно никогда не будет эффективным. ОСАГО по сути вообще прибыли не должно приносить, а тянуть, как паровоз за собой остальные виды.
Д: Приймається. За кілька місяців все буде підготовлено. Тільки єдиний момент, але ж IT-система не робиться за…
Л: IT-система є.
Д: Добре. Через 6 місяців в нас буде передовий ринок в Європі. 
Л: Буду радий співпрацювати в даному напрямку.
Д: Ви попрацюєте як кризовий менеджер лише 6 місяців.
Л: Страхування – це мілке питання. І ми його закриємо. Спеціалізація Украіни в світовому розподілі, визначена американцями – не страхування. Ми Вас використаємо для іншого.
Кінець першої дії
 
Дiя друга
Д: В світовому розподілі праці Україна буде займатись сільським господарством - виробництвом, та головне – переробкою, зі створенням кінцевого продукту. Зараз створюється мега потужний державний аграрно-холдинг, і Ви будете призначені його керівником. 
Л: Спеціалізація?
Д: Свинарство. Зарплата 8 тис грн., офіційна, на руки буде 5, будемо розвивати бренд «Українська свиня».
Л: Але…
Д: На ставку зп ми поки ніяк вплинути не можемо, і не будемо – самі розумієте, суспільні резонанси… Але ми все розуміємо, вирішимо питання. Ми вводимо обов’язкове страховання сільгосппродукції від падіння НЛО за рахунок бюджету. Перекинемо премію 200-300 тис грн., самі обналічім і завеземо кешем, буде добавка до пергою зарплати.
Л: Ааааааааааааааааааааааааа!
 
Завіса

Автор Ігор Любашенко
Джерего: www.POLIS.ua

 

Разработан эффективный бизнес-процесс и интерфейс продажи электронных полисов ОСАГО

опубліковано 8 лют. 2017 р., 23:46 Igor Lubashenko   [ оновлено 9 лют. 2017 р., 00:57 ]

Интерфейс электронного полиса.

Сообщаю о разработке пользовательского интерфейса (Uer Interface) и текстового описания уникального бизнес-процесса выписки электронного полиса непосредственно потребителем страховых услуг..
Данный подход не имеет прямых аналогов, многократно превосходит по удобству и эффективности альтернативные предложения по реализации бизнес-процесса продажи электронного полиса.
Описание бизнес-процесса и пользовательский интерфейс предлагается для изучения возможности практического использования. 
Текстовое описание бизнес-процесса:
1. Пользователь вводит госномер транспортного средства на странице СК.
2. Страница СК вызывает веб сервис МТСБУ и передает ему госномер.
3. МТСБУ вызывает веб сервис МРЭО и передает ему госномер. В ответ получает полные данные по транспортному средству, владельцу, а так же статистику ДТП.
4. МТСБУ в ЦБД по госномеру и (если необходимо) по данным владельца находит последний полис и определяет дату начала действия следующего полиса, а так же формирует данные по страховой истории (безаварийности) для расчета КБМ. Эти данные получает СК путем запуска соответствующего сервиса с идентификатором запроса, сформированным для этой заявки.
5. СК, получив данные от МТСБУ рассчитывает тариф по собственной методике. Методику расчета клиенту можно не сообщать. Предлагается Распоряжением Нацкомфинуслуг отпустить тарифы и передать функцию определения платежа в соответствии со страховым риском тем, кто и должен этим заниматься - страховым компаниям.
6. Клиент на веб странице СК, дождавшись ответа, или зайдя позже и указав тот же госномер получает рассчитанную СК сумму страховой премии. А так же адрес официального сайта МТСБУ, на котором можно проверить наличие этой заявки в ЦБД. После этого он может отказаться от покупки полиса в этой СК - для этого не нужно предпринимать никаких действий - через сутки заявка будет аннулирована. Либо приобрести полис, оплатив его любым удобным способом.
7. В случае, если МТСБУ не правильно определило дату начала действия нового полиса, или данные для расчета КБМ, клиент в чате, прямо со странички может связаться с СК и сообщить уточненные данние, при необходимости прикрепив фотографии необходимых подтверждающих документов. В ЦБД МТСБУ будут внесены корректировки и далее выписка полиса будет проходить в штатном режиме.
8. Все действия протоколируются в лог-файлах МТСБУ и постоянно контролируются со стороны бюро. При обнаружении ложных запросов от какой-либо СК ее вход блокируется, при этом СК на своей странице должна отобразить надпись "система выдачи полисов временно недоступна".
9. После приобретения полиса файл с данными модет быть отправлен на указанный e-mail, помет быть выведен на экран. А так же сообщается адрес официального сайта МТСБУ, на котором в любой момент можно проверить наличие полиса в ЦБД.
 
Игорь Любашенко, директор ООО "Украинские страховые технологии",
проводит работу и выступает с инициативами по увеличению эффективности и совершенствованию механизмов ОСАГО с 1997-го года.
 
Источник: 
www.POLIS.ua
08.02.2017

©2017 Игорь Любашенко

Парадоксальная ситуация с украинским ОСАГО. Кто виноват и что делать.

опубліковано 29 вер. 2016 р., 02:19 Igor Lubashenko   [ оновлено 29 вер. 2016 р., 09:13 ]

Игорь Любашенко 
   
Для начала приведу пример банковской сферы. В банках люди держат деньги не первоочередной надобности, верно? Но, тем не менее Фонд гарантирования вкладов физических лиц осуществляет выплаты вкладчикам до момента юридической ликвидации банка. Это и есть позиция государства по защите прав граждан, в данном случае на частную собственность. Государство совместно с банкирами разработало и внедрило формальные механизмы для реализации этого права.
Перейдем к страхованию, к обязательному социальному виду страхования обязательное страхование гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств (далее - ОСАГО).

Так вот, в данном социальном виде, если произошел страховой случай и у виновника ДТП оказался полис неплатежеспособной страховой компании, ситуация c правами граждан совершенно иная.

Во-первых, абсолютно очевидно, что возмещение вреда потерпевшему необходимо осуществлять в кратчайшие сроки. Не отремонтировав автомобиль, и не имея возможности своевременно оплатить лечение, человек оказывается в патовой ситуации.
 
Возникает вопрос, существует ли источник денег и работает ли механизм для такого рода выплат?
 
Безусловно, источник есть – это централизованный страховой резервный фонд защиты потерпевших МТСБУ, который формируется за счет отчислений страховщиков специально для таких целей, и средств в нем предостаточно. Интересующиеся могут посмотреть на сайте бюро и официальные показатели величины фондов.
 
Работает ли механизм?
 
Здесь начинаются интересные вещи. Прямая норма Закона регламентирует обязанность выплат из общих фондов в случае окончания формальной процедуры банкротства и/или утверждения ликвидационного баланса (дословно «визнаний банкрутом та/або ліквідований»). Этого момента потерпевший может не дождаться никогда. Почему?
 
Как правило, компания объявляется неплатежеспособной, когда все активы уже выведены и деньги украдены. То есть имущества, на которое можно наложить взыскание, уже нет. Все это понимают и считают расходы на судебные издержки и юридическую волокиту бесполезным, с практической точки зрения, делом. И это правда, на практике затраты действительно выливаются в огромные суммы. Поэтому в скорейшей формальной ликвидации юридического лица (страховой компании), не заинтересован никто. Кроме самих потерпевших. Но это ноша была и пока остается не для их плеч. Пока, но об этом чуть позже.
 
Что остается делать? Обратить внимание на большой жирный пирог, который называется централизованный страховой резервный фонд защиты потерпевших МТСБУ. Тут деньги есть. Но как их получить? Кто принимает решение? Каков юридический механизм?

Здесь сталкиваются две противоположные группы интересов. Первая - слабая, это интересы потерпевших.
 
Вторая – посерьезнее. Это желание серьезных бизнес-структур и политических партий (тесно взаимосвязанных между собой и в страховании действовавших всегда в связке) заработать и на этом. Проблемы потерпевших здесь не учитываются.
 
Если исходить из интересов потерпевших, мыслить по-государственному, то должен работать механизм, который обеспечивает выплаты из МТСБУ бюро сразу после признания страховой компании неплатежеспособной. Никаких возвратов части фондов или инвестиционного дохода страховщику быть не должно. Если активы были проедены либо украдены до того, можно с уверенностью утверждать, что будут использованы не по целевому назначению и возвращенные средства.
 
Выплаты необходимо осуществлять только непосредственно потерпевшим – физическим лицам. Никаких факторингових компаний и «своих СТО». Необходима прямая императивная норма.
 
На протяжении определенного периода возврат части средств гарантийного фонда страховщика, который прекратил членство в МТСБУ, происходил через механизм выплаты возмещений потерпевшим по обязательствам таких страховщиков за счет остатка средств в централизованных фондах. Подобная конструкция работала и относительно выплаты возмещений за счет средств компаний-банкротов. Чтобы не возникало ситуации, когда деньги в фонде есть, но они никому не выплачиваются годами. Этот механизм успешно работал до появления заинтересованных в экономии денег фондов и перенаправлении их другим способом, в честности, выплаты частным факторинговым структурам.
 
Юридический механизм, который бы позволил в рамках существующей законодательной базы начинать выплаты за неплатежеспособных страховщиков из фондов Бюро существует, он успешно работал до принятия Президиумом МТСБУ запрета на такие выплаты.
 
Использование МТСБУ средств неплатежеспособного страховщика на выплаты потерпевшим по обязательствам этого страховщика, не является нарушением норм ст.20. и ст..51 Закона. Эти средства «є коштами страхових резервів таких страховиків». Когда деньги страховщика в фонде заканчиваются, начинает работать норма Закона о солидарной ответственности.
 
Процедура досрочного возврата базового гарантийного взноса путем выплаты страховых возмещений предусмотрена Положением о ФЗП, через двусторонний договор между МТСБУ и СК. Также, следует понимать, что по действующему Положению о ФЗП в случае, если начата процедура банкротства или ликвидации, базовый гарантийный взнос не возвращается, и эти деньги больше некуда тратить, кроме как на выплаты.
 
Безусловно, может возникнуть вопрос, а как определить, кому платить, а кому нет, если средств страховой компании в МТСБУ недостаточно?
Средств в фондах МТСБУ хватит на всех. Это метод сознательного манипулирования сознанием потребителей, когда говорят, что денег на всех не хватит. Кроме остатков отдельной СК есть солидарная ответственность всех страховщиков. А механизм проплат за страховщиков успешно работает в секторе «зеленая карта», доработав документы, этот принцип можно использовать и в ОСАГО. напомню, ОСАГО и Зеленая Карта - это один вид страхования, и Закон у них общий.
 
В любом случае, аргумент в недостаточности средств страховщика точно не может быть поводом не платить никому. Порядок выплат может определяется очередностью подачи заявок, формальный список которых можно сделать доступным для пострадавших.
 
Конечно, оперативно решить данную ситуацию в пользу потерпевших в кратчайший могла бы Нацкомиссия по регулированию рынка, выполняющая сегодня и роль Коордсовета бюро. Тем более заявляющая, что «Основным направлением работы Нацкомфинуслуг как регулятора страхового рынка является защита прав потребителей страховых услуг, находящихся в менее выгодной позиции по отношению к профессиональным участникам рынка - страховщикам.».
Если Нацкомфинпослуг утверждает положения о порядке расходования фондов, то никто не утвердит положения, которые содержат иные принципы. В этом и проявилась бы роль государства по защите своих граждан. 
 
Итак, Нацкомиссия могла бы решить проблему, но… не решила. Почему? Тема отдельного обсуждения. Как и то, какая мотивация, кто и какими словами убедил Президиум МТСБУ принять решение о невыплатах потерпевшим из денег страховщиков, находящихся в МТСБУ. Для этого необходимо изучение протоколов заседаний Президиума и Коордсовета. Не смотря на то, что протоколы заседаний, подписные листы не относятся в МТСБУ к коммерческой информации, получить доступ общественности к этим документам до сих пор не удавалось. 
 
Возможно, по этой де причине назначения на руководящие должности в МТСБУ и Нацкомфинуслуг как были, так и остаются кулуарными и непрозрачными, не смотря на все заявления, обещания и проводимые конкурсы. Чего только стоит назначение финансовым директором МТСБУ экс-финансового директора СК НАСТА, передавшей обязательства факторинговой компании. А руководителем Нацкомфинуслуг человека, о котором никто на страховом рынке до этого даже не слышал. 
 
В связи с обсуждением вопроса выплат из фондов бюро следует упомянуть и замену внутренней учетной системы МТСБУ InsCom. Данная система успешно использовалась в МТСБУ более 15 лет. По информации базы данных InsCom в свое время был сделан отчет о 40%-м завышении сумм страховых выплат в бюро. Это ли сыграло свою роль, либо что-о другое, но было прийнято решение вместо успешно работающей системы разработать новую, стоимость внедрения и сопровождения которой более чем в 10 раз выше существующей. Никакой аргументации, кроме «прийнято такое решение» получить не удалось. Система InsCom отлично выполняла функцию автоматизации бызнес-процесса выплат потерпевшим, делала процедуру выплат прозрачной, и это. Очевидно, сыграло для нее роковую роль. Прозрачность с какого-то момента стала кому-то очень мешать.
 
Сейчас в бюро мертвым грузом лежит и обесценивается около миллиарда гривен. Причем деньги есть практически у всех ушедших с рынка страховых компаний. Эти деньги, и по идее, и по Закону предназначены для выплат. В то же время пострадавшие годами не могут получить выплату. Это результат заботы о потерпевших.
Часто можно услышать заявления о том, что много делается, что "мы постоянно обращаемся к депутатам", «когда будут приняты изменения в Закон»… Но, во-первых, депутат самостоятельно не решит проблему, во-вторых, депутат-куратор бюро и так получает информацию о ситуации в бюро что называется, из первых уст, от доверенного лица, а в-третьих и в рамках существующей законодательной базы можно выплачивать, не дожидаясь банкротства. Если есть желание.
 
Подведем итог. Представители страховых компаний отношение к защите потерпевших выразили решением по прекращению осуществлявшихся выплат до завершения процедуры банкротства страховой компании. А Накцомфинуслуг свое отношение к происшедшему выразил не вмешательством. Ведь могли бы призывать страховые компании и МТСБУ подписать двусторонний договор о выплатах из находящихся в бюро средств.
 
Заявления "мы двумя руками за то, что бы потерпевшие побыстрее получали выплаты, мы постоянно обращаемся к депутатам, просим их поменять норму закона..." – не более чем введение в заблуждение и создание видимости работы при отсутствии результатов.
 
К сожалению, весь опыт последних лет свидетельствует о том, что ни страховщики, ни государство, основными целями которого декларируются «защита прав граждан, сохранение нормальных взаимоотношений между членами общества», либо не могут, либо не хотят приложить усилия для ускорения выплат потерпевшим.
Обратите внимание, в данной обязательной «услуге» приобретение полиса является обязательным и безусловным. Без принятия каких-либо объяснений от автовладельца о недостатке средств для оплаты премии либо покупки потом. А вот получение самой услуги не гарантируется. Напомню, в данном случае имеет место предоплаченная услуга – возмещение пострадавшему при ДТП убытка в оговоренный Законом срок.
 
Как было сказано выше, единственным заинтересованным лицом остались разрозненные и разобщенные (до определенной поры) потребители. В какой-то момент сложившаяся ситуация привела к необходимости объединения потребителей, консолидации усилий для защиты своих законных прав. Так появилось Общественная организация «Всеукраинское объединение потребителей страховых услуг «Страховая защита». 
 
В 2014-м году эта Организация провела акцию протеста по адресу проведения Общего собрания МТСБУ «МТСБУ — это объединение страховщиков, а не коррупционеров и мошенников». В результате Общее собрание поручило Президиуму рассмотреть требования Организации. Одним из требований было подписание Меморандум о партнерстве.
 
Меморандум между ОО Страховая защита и МТСБУ  был подписан спустя два года, в 2016-м году. Конечно, в самом Меморандуме, как и следовало ожидать, не прописано никакое реальное участия представителей потребителей в органах управления МТСБУ, но подписание этого документа позволило начать работу по составлению плана совместных действий. Дальше все будет зависеть от того, что в этом плане будет записано. В чем будет выражены участие потребителей в органах управления ОСАГО, в чем будут выражаться совместные действия, насколько страховщики будут согласны прислушиваться к предложениям представителей потребителей.
 
Сегодня, спустя 20 лет с момента введения ОСАГО в Украине, данный социальный вид по прежнему находится на последнем месте в мире абсолютно по всем потребительским качествам – лимиту ответственности, срокам получения выплаты, неполучениям возмещения, соотношению полученных платежей и произведенных выплат (коэффициент уровня выплат). 
 
В сложившейся ситуации только потребители страховых услуг, найдя сторонников среди порядочных политиков и социально-ориентированных бизнесменов, смогут повернуть украинское ОСАГО от деградации и профанации к развитию и совершенствованию на основе хорошей теории, современных технологий, конкуренции, честного и открытого диалога всех участвующих сторон.
 
Эффективный механизм защиты граждан на дорогах может быть создан только путем объединения усилий всех участников страхового рынка, важнейшим и наиболее многочисленным из которых является потребитель.

Автор: Любашенко Игорь Леонидович 
Председатель постоянно действующей комиссии по взаимодействию с МТСБУ 
Общественной организации «Всеукраинское объединение потребителей страховых услуг «Страховая защита»
  
Источник: www.POLIS.ua


Письмо в Нацкомфинуслуг с предложениями по развитию украинского страхового рынка

опубліковано 13 вер. 2016 р., 02:18 Igor Lubashenko   [ оновлено 14 вер. 2016 р., 00:34 ]

УКРАИНСКИЕ СТРАХОВЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ
12.09.2016 № 365
Главе Национальной комиссии, 
осуществляющей государственное регулирование 
в сфере рынков финансовых услуг
Пашко И. В.
 
Уважаемый Игорь Владимирович,
 
Я могу много рассказать о первых годах коммерческого страхования в Украине, о становлении первых коммерческих страховых компаний, об энтузиазме и эйфории, охватившей первопроходцев рынка в середине 90-х. И о несбывшихся надеждах, огромном разочаровании тех, кто стоял у истоков украинского  страхования. 
В страхование пришел в начале 1993 года и с тех пор наблюдал за происходящими на рынке процессами, был их непосредственным участником.  
Расскажу, что такое страхование для меня, как я понимаю его принципы, цели и главное -  пути достижения этих целей.
Высылаю для использования в работе предложения по механизму развития страхового рынка.
 
ПРИНЦИПЫ
Задача страхования – вернуть застрахованного в состояние, в котором он был до страхового случая (в имущественном страховании). Застрахованный должен получить компенсацию быстро и в полном объеме.
Страховая сумма должна покрывать максимально возможные (а не средние) убытки. Особенно это касается страхования ответственности.
Основа развития - конкуренция. Максимальная свобода в ведении бизнеса по профессиональному управлению рисками - децентрализация, свободные тарифы, простота начала бизнеса и минимальные затраты по его ведению с жестким контролем соблюдения правил.
Основа эффективности – хорошая теория и IT.
Создание единого словаря страховых терминов и закрепление его на законодательном уровне, например, а Законе о страховании. Нет ничего практичнее, чем хорошая теория.
Представление данных в компьютерных базах в соответствии со страховой теорией.
При обмене данными между участниками рынка использовать стандарты представления и передачи данных.
Широко использовать онлайн доступ к любой информации. Ограничения должны накладываться только правами доступа.
Страховая математика. европейская отчетность с расчетом по каждому полису и застрахованному риску – необходимое условие расчета стоимости страхования.
Так же необходимо начать участвовать в международных организациях по стандартизации представления данных для страховой индустрии и использовать результаты их работы.
 
ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО
Создать краткую и однозначную законодательную. С привлечением мировых страховых экспертов. Многие законы необходимо написать с нуля.
Прекратить компенсации убытков граждан и бизнеса из госбюджета - это задача страхования.
Реализовать реальную гражданскую ответственность граждан и бизнеса за создаваемые ими риски, которая будет стимулировать потребность в механизмах страховой защиты.
 
ТАРИФЫ
Отпустить все тарифы – не должно быть никаких единых тарифов.
Задача страховой компании - определение стоимости страховки в соответствии со страховым риском.
Тарифы рассчитываются актуарно по массивам структурированных данных, аккумулируемых в различных базах данных. Использование методов страховой математики и статистики возможно только при условии внесения детализированных данных в базу данных.
Большие массивы данных невозможно обрабатывать вручную!
 
ВЫПЛАТЫ
Использовать мониторинг сроков выплат Регулятором рынка в режиме онлайн.
Обеспечить гарантии выплат путем постоянного контроля резервов СК, рассчитанных в установленном порядке с суммой денег на счетах в режиме онлайн.
 
КОНТРОЛЬ СТРАХОВАТЕЛЕЙ И СТРАХОВЩИКОВ
Реализовать действенный механизм наказания страхователей за обман страховых компаний.
Ответственность страховых компаний за своевременность и полноту выплат в виде штрафов.
 
ИНФОРМАТИЗАЦИЯ РЫНКА
УТВЕРДИТЬ КОНЦЕПЦИЮ ИНФОРМАТИЗАЦИИ СТРАХОВОГО РЫНКА!
Требования к IT-системам – основа контроля страхования как страховыми компаниями, так и Регулятором рынка.
Выписывать полисы только с помощью компьютера и только в режиме онлайн, с фиксацией в базе данных страховой компании.
Создать все возможности для использования электронного полис и электронных платежей.
Основа информатизации рынка – современные онлайн платформы с веб-сервисами доступа к информации.
Базы данных страховой информации должны обеспечивать максимальную детализацию данных, классификацию и представление данных в соответствии со страховой наукой и европейской практикой.
Предусмотреть интеграцию с общегосударственной системой «Электронное правительство».
 
ОСНОВА БЕЗОПАСНОСТИ, ЭФФЕКТИВНОСТИ И НАДЕЖНОСТИ СТРАХОВОГО РЫНКА - ОТЕЧЕСТВЕННАЯ СТРАХОВАЯ IT-ПЛАТФОРМА С ОТКРЫТЫМ КОДОМ.
Для выполнения этой задачи необходим механизм объединения усилий украинских IT-специалистов для работы над общин проектом, использование синергии такого объединения.
 
Итак, хорошая теория, информатизация, математика, онлайн и свободная конкуренция могут вывести украинский страховой рынок на передовые позиции в Европе.
 
                     С уважением,
                     Игорь Любашенко
                     Директор ООО "Украинские страховые информационные системы"
                     www.ins.com.ua

Страховой ринг. Страховое брокерство в Украине.

опубліковано 1 вер. 2015 р., 08:15 Igor Lubashenko   [ оновлено 30 груд. 2016 р., 02:14 ]

Яков Семенюк, Игорь Любашенко, Василий Дарков 

Программа Страховой ринг. Страховое брокерство в Украине - соблюдение правил или экономическая целесообразность?

Программа Страховой Ринг с Игорем Любашенко.
Участники - Василий Дарков и Яков Семенюк.
Тема дискуссии: Страховое брокерство в Украине - соблюдение правил или экономическая целесообразность?

В программе  принимают участие представители страхового рынка, имеющие разные, порой противоположные взгляды на ту или иную проблему.
В ходе дискуссии каждый из участников попытается донести и отстоять свою позицию.
Каждый из участников задает по 5 вопросов, на ответ отводится 2-х минуты. Вопросы заранее не известны. После ответов на вопросы - живая дискуссия.

Позиции участников:
 
Василий Дарков - построение цивилизованного страхового рынка, поддержка брокерства на государственном уровне, создание хорошей правовой основы, безкомпромиссная борьба с самозванцами, выдающими себя за брокеров, не являющимися таковыми по законодательству.
 
Яков Семенюк - успешный бизнесмен может и должен работает на грани закона и даже с нарушением закона, если законы несправедливы и тормозят развитие, ставя во главу угла обслуживание клиента, удовлетворение его потребностей клиента и получения максимальной прибыли.

Источник: www.POLIS.ua

ТОВ "УСТ" з IT-системою InsCom отримала найбільшу кількість балів у тендері МТСБУ по розробці електронного полісу

опубліковано 25 трав. 2015 р., 01:45 Igor Lubashenko   [ оновлено 25 трав. 2015 р., 02:31 ]


 
Завершений підрахунок балів по пропозиціям учасників тендеру для розробки підсистеми «Електронний поліс». Компанія ТОВ «УСТ» з IT-системою InsCom (www.ins.com.ua) отримала найбільшу кількість балів серед претендентів на розробку.
Процедура визначення учасника визначена рішенням Президії МТСБУ і використовує в якості оцінки переможця суму балів за формулою. Кількість отриманих балів - єдиний критерій, що унеможливлюює суб'єктивність прийняття рішення. Компанії, у яких взяли документи, приймають участь у тендері.
Умови затверджених вимог до розробників і порядок визначення переможця:
"Для формування оцінки пропозиції Учасника бали, отримані по кожному з критеріїв, підсумовуються. Пропозиції Учасників ранжуються за сумою балів.
10. Визначення переможців вибору постачальника
10.1. На спільному засіданні Президії та Робочої групи Організатора відбувається розгляд презентацій компаній - фіналістів та визначення і затвердження Переможця / Переможців за результатами оцінки їх пропозицій (перемогу отримає заявка, що набрала максимальну кількість балів). У разі отримання кількома учасниками однакової кількості балів вибір переможця визначається шляхом проведення редукціону."

Текст листа з пропозицією (повний текст у прикріпленому pdf-файлі ):
 
12.05.2015 № 333
Моторне (транспортне) 
страхове бюро України

    У відповідь на лист МТБСУ від 20.04.2015 № 7/1/11398 надаю пропозицію для розробки підсистеми «Електронний поліс» (Лот 1) у письмовому вигляді та на електронному носії у запечатаному конверті з відкритим супроводжувальним листом до МТСБУ від ТОВ «Українські страхові технології». Це одна пропозиція, подана у відповідності з порядком надання, діюча на момент відкриття конверта.
 
    ТОВ УСТ з перших днів свого утворення плідно співробітничає з МТСБУ. Зокрема, нами була розроблена база даних полісів ОСЦВ та Зеленої Картки, внутрішня IT-система МТСБУ, яка використовується та супроводжується по даний час. ТОВ УСТ співпрацює з страховими компаніями – членами МТСБУ та має багаторічний досвід в автоматизації страхових бізнес-процесів. Ми реалізували на російському ринку систему електронний поліс ОСАГО. У співпраці з Асоціацією «ІТ України» і Мінекономрозвитку ми беремо участь у створенні системи «Електронний уряд».
Розроблена ТОВ УСТ інформаційна система Insurance Company (InsCom) впроваджена в 30-х страхових компаніях, використовує найсучасніші технології на платформі .net, науково-опрацьовану та перевірену роками структуру та логіку страхової бази даних, не має обмежень за обсягами даних. В системі реалізовано сотні звітів, страхових продуктів, детально опрацьовані всі облікові завдання страхування. InsCom реалізує всі вимоги по ОСЦВП і Зеленої Карти. 
 
    Відомо, що критичним елементом страхових інформаційних систем є структура та логіка бази даних страхової інформації. Адже саме методологічні помилки призводять до невдалих проектів. Наш досвід та напрацювання, перевірена роками структура збереження страхових даних виключають ризики розробки бази даних ПЕП.
 
    Мета нашого бажання співпраці, ціль розробки - впровадження сучасних технологій та створення європейської, високотехнологічної, ефективної системи захисту постраждалих на дорогах України, ПІДВИЩЕННЯ ЄФЕКТИВНОСТІ МЕХАНІЗМУ ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН.

Додаток №1: Комерційна пропозиція

 З повагою,
 Ігор Любашенко
 Директор ТОВ «Українські страхові технології»



Источник: www.POLIS.ua

Неудавшаяся попытка рейдерского захвата МТСБУ

опубліковано 5 бер. 2015 р., 05:22 Igor Lubashenko   [ оновлено 9 бер. 2015 р., 14:17 ]

Советник Джон Колорадо на фоне Золотого Каньона Адамса
По мотивам к/ф «Золото Маккенны» (1969, США)
   
2 марта 2016 года на  счета МТСБУ в «ОТП Банке» наложен арест. Сумму 261 тыс. грн., арест должен действовать до момента получения от исполнительной службы уведомление о снятии ареста.
 
МТСБУ в день ареста погасило задолженность и сообщило о выполнении всех обязательств исполнительную службу, одновременно обратившись с ходатайством о снятии ареста со своих счетов. Однако, исполнительная служба намеренно затянула процесс разблокировки счетов МТСБУ в «ОТП Банке», сработав, таким образом в интересах лиц, заинтересованных в расшатывании ситуации и принятии решений, позволяющих получить контроль над бюро.
 
Не смотря на это, в тот же день экс-генеральный директор МТСБУ Наталья Гудыма сделала публичное заявление: «Решения должны быть приняты максимально быстро, свое слово должен сказать координационный совет МТСБУ, который обязан задействовать все механизмы для выхода из патовой ситуации». Наталья Гудыма расшатывала ситуацию, прекрасно понимая, что никаких последствий для рынка этот случай иметь не будет - данная сумма примерно соответствует дневному поступлению средств в фонды бюро, а судебные иски, апелляции по делам, где крутятся общие деньги - нормальная ситуация.
 
На состоявшемся 4 марта 2015 года Координационном совете была предпринята попытка отстранения действующего Генерального директора Владимира Шевченко от выполнения обязанностей и инициировано проведение аудита деятельности Бюро с назначением на время проверки нового и.о. 
  
С профессиональной точки зрения МТСБУ функционировало и функционирует абсолютно четко, стараясь оспаривать сомнительные иски и решения судов. Опыт сотрудников позволяет выявлять неправомочные "желания" очень быстро.
 
Распространение в СМИ информации о прекращении выполнения Бюро своих функций не имеет под собой никаких оснований и является спланированной провокацией, направленной на подрыв доверия к МТСБУ, дестабилизацию рынка ОСАГО в целом, создание обстановки хаоса и дезорганизации.
 
Какие же цели данной борьбы? Да все те же, что привели в прошлом году к смене 4-х директоров:  
  1. Контролировать систему принятия решений и кадровые назначения. 
  2. Заработать на урегулировании. 
  3. Получить доступ к деньгам фондов в сотни миллионов гривен. 
Причина борьбы за власть кроется не в людях, а в структуре органов управления Бюро с надстройкой в виде Коордсовета, наличия в структуре Бюро упомянутых фондов и желании ими попользоваться, зарегулированности данного вида страхования, коррупции, в сложности входа в данный вид и возможности уйти «по-английски» для своих, в особенностях выдачи бланков, в несвойственных для Бюро функциях контроля и управления рынком, и во многих и многих подобных особенностях сложившейся системы управления.
 
Поэтому причиной борьбы за власть в Бюро являются не люди, а система. Люди то меняются - только в прошлом году внутренняя борьба в Бюро привела к сменам 4-х директоров, а система остается прежней.
 
Перейти от коррупционного механизма дележа и разворовывания средств миллионов страхователей к механизму развития и экономному расходованию этих средств можно только изменив бюро - убрав от него фонды, внедрив понятные, прозрачные и эффективные механизмы управления, контроля, принятия решений. Тогда не будет искушения. Не будет ни назначений пришельцев-советников, ни депутатов, ни Коордсовета. И начнется профессиональная каждодневная работа по созданию эффективных механизмов выплат потерпевшим.
 
Понимая первопричину всех бед ОСАГО и МТСБУ в частности, Генеральным директором МТСБУ Владимиром Шевченко инициирована работа по реформированию рынка ОСАГО и созданию Бюро Будущего. К участию в проекте приглашены лучшие эксперты страхового рынка, все решения выносятся на широкие публичные обсуждения на сайте проекта и в сети facebook.
 
Владимиром Шевченко впервые в истории украинского ОСАГО начата практическая работа по комплексному реформированию механизма ОСАГО. 
 
Только успеет ли?

Автор: Игорь Любашенко
Источник: www.POLIS.ua

1-10 of 31