Лист в Нацкомфінпослуг з пропозиціями щодо розвитку ОСЦПВ, страхування та впровадження електронного поліcу

опубліковано 19 трав. 2017 р., 03:16 Igor Lubashenko   [ оновлено 19 трав. 2017 р., 07:30 ]

№ 365 “20” квітня 2017 р. 

Члену Національної комісії, 
що здійснює державне регулювання 
в сфері ринків фінансових послуг 
Ястребу Д.А. 
Любашенка І.Л.

Шановний Денисе Анатолійовичу,

Засвідчую Вам свою повагу та зазначаю про підтримку проекту «електронний поліс», як і інших проектів, що сприяють технологічному розвитку ринку ОСЦПВВНТЗ та підвищенню якості страхових послуг для споживачів, захисту прав споживачів як з даного, так і з інших видів страхування. Я висловлював і підтверджую своє бажання щодо участі в проекті «електронний поліс» зокрема, так і в інформатизації страхування загалом.

Проект «електронний поліс», по суті, є поштовхом, приводом інформатизації, дозволить поширювати підхід на добровільні види, де він більше потрібний.

По великому рахунку, тільки інформатизація страхування може зробити механізми захисту споживачів ефективним, а механізм контролю за страховим ринком з боку регулятора найбільш дієвими. Без страхових стандартів представлення та передачі інформації, без страхової математики, без механізмів онлайн доступу до даних. без сучасних технологій страховий ринок не зможе ефективно виконувати свою роль в економіці та суспільстві.

На два роки проект «електронний поліс» був заморожений через відсутність змін в Законодавстві. Проте, що діюче законодавство ОСЦПВВНТЗ не обмежувало і не обмежує форму полісу виключно паперовою, а його "технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.". Тому для впровадження електронного полісу достатньо було розробити та затвердити його форму. Як це багато років працює в тревелі, і не викликає жодних питань. Насправді ж, на мою думку, основною проблемою електронного полісу, яка системно так і не почала вирішуватись, є не зміни в законодавство, а інформатизація страхового ринку. Створення відповідної IT-інфраструктури, IT-еко-середовища, впровадження онлайн-платформ в страхових компаніях та стандартів обміну інформацією. Якраз в даному напрямку і необхідно прикладати максимум зусиль. Буде інформатизація – електронний поліс можна буде запустити за тиждень.

Оскільки сьогодні електронний поліс знаходиться на етапі обговорень проекту Розпорядження №188, це зараз «на слуху», актуально, дозвольте надати власні коментарі. Вони приведені в Додатку №1. А також, користуючись нагодою, надати загальні пропозиції в Додатках 2-5.

Був би радий подальшій співпраці на благо споживачів страхових послуг.

З повагою,

            Ігор Любашенко

Голова постійно діючої комісії ГО Страховий захист по ринку ОСЦПВВНТЗ

Радник Генерального директора МТСБУ

Представник об’єднання страховиків Асоціація Страховий Бізнес

Директор ТОВ "Українські страхові технології"


Додаток №1

 

Коментарі стосовно Розпорядження Нацкомфінпослуг 02.02.2017 № 188 про форму електронного поліса

В Розпорядженні присутня вимога щодо онлайн реєстрації та перевірки заявок та полісів в ЦБД: «Страховий поліс підлягає обов’язковій реєстрації у єдиній ЦБД із присвоєнням відповідного номеру реєстрації». А також «вважається чинним лише при наявності в ЦБД»
 
Хочу зазначити, що цю вимогу страховики виконати не зможуть, тому що веб сервіси СЕП записують заявки та поліси не в Централізовану базу даних , а в окрему, створену в 2015 році базу даних СЕП.

В описі також позначені дві базі – ЦБД та СЕП:

"Усі зазначені в документі web-сервіси розподіляються на 2 групи: “Read-only” та “Read-write”, які розміщені на окремих серверах та повністю розмежовані на рівні сервісів." - сервіси Read-only беруть дані з ЦБД, а Read-write - пишуть НЕ в ЦБД, а в окрему базу СЕП. 
А де це прописано, що як, коли з бази СЕП дані завантажуються в ЦБД?

Обовязок передачі інформації з СЕП в ЦБД, часові обмеження, критерії, вимоги, параметри,  відповідальність за збої та зупинки в жодному документі не прописана.
Отже, в системи ЕП немає сервісу для СК, який би дозволяв записувати (реєструвати) поліси в ЦБД, а в Положенні це записане як умова реєстрації пропозиції, підтвердження полісу.

База даних СЕП – це не ЦБД. Це створена окрема база даних, за межами КСЗІ, вона не містить функціоналу, описаного в концепції, з власною структурою, власними механізмами запису та читання даних, розташованою за межами МТСБУ та за межами правового поля (Мал. 1).

Вона не визначена в законодавстві, це фізично окрема база даних, інформація в якій відрізняються від даних ЦБД в кожний момент часу.

ЦБД описана в документах «КОНЦЕПЦІЯ створення єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України» та затвердженого «ПОЛОЖЕННЯ про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0691-10

У страхувальника,лишається код в базі даних, яка не є не ЦБД. Якщо, здійснивши запит до ЦБД (з сайту МТСБУ) після укладання договору страхувальник свій поліс не знайде, укладений поліс НЕ БУДЕ ДІЙСНИМ згідно з Розпорядженням.

Топологія сервісів ЦБД МТСБУ після впровадження системи «Електронний поліс»

 Мал.1


Помічено
:

ЦБД – централізована база даних


СЕП - сервер бази електронного полісу даних Read-Write. Read-write сервіси безпосередньо забезпечують процедуру укладання договорів та внесення змін до них в базу даних СЕП.

 


Додаток №2

 

Пропозиції щодо інформатизації страхової галузі


Характерною ознакою нинішнього етапу розвитку людства є процес інтенсивного впровадження та використання майже в усіх галузях діяльності передових інформаційних технологій на базі сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних засобів. Цей процес охопив усі без винятку сфери життєдіяльності світового суспільства і отримав узагальнену назву “інформатизація”. У Законі України про Національну  програму  інформатизації (№ 74/98-ВР від 4 лютого 1998 року) дається таке визначення: “Інформатизація – сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів які спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки”.

На страховому ринку України, зокрема в ОСЦПВВНТЗ через відсутність дієвої концепції інформатизації ринку, вимог до представлення інформації, її передачі, накопичення, та обробки склалася катастрофічна ситуація з використанням інформаційних технологій. Фактично, обробка страхової інформації в більшості компаній страхова математика звелась до бухгалтерського обліку загальних сум методом нарахування, з російської розробки – бухгалтерської програми 1С (заборонена в Україні). 

Об’єктивні та суб’єктивні обставини, особливості ведення страхового бізнесу призвели до нищення IT-екосистеми, до відсутності IT-інфраструктури ринку. На сьогодні використання комп’ютерних методів обробки знаходиться на рівні 90-х років минулого століття, а по деяким параметрам навіть гірше. 

Замість інформаційних технологій обробки даних в ОСЦПВВНТЗ  приходить «ручне управління», метод нарахування, 1С (заборонена в Україні) та загальні суми. 

Сьогодні ринок не готовий не те, що до впровадження онлайн систем електронного полісу, а навіть до звичайного обліку на основі обробки даних по полісам – в більшості компаній страхова звітність створюється на основі нарахованих в бухгалтерії загальних сум без обробки даних по полісам . 

Загальновідомо, що страхування – це накопичення та обробка інформації, які на сьогодні  неможливі без використання сучасних інформаційних технологій. А використання технологій не призведе до очікуваного результату без бажання СК, без впровадження, стандартів, вимог, без об’єднання зусиль фахівців зі стандартизації, методології, бізнес-процесів та IT. Іншими словами, без керування проектом інформатизації - без відповідного менеджменту проекту, без необхідних бюджетів, без наявності фахівців та спеціалізований IT-компаній, без конкуренції та можливості вибору найкращих рішень тими, хто їх потребує.

Після 10-и років з моменту прийняття Закону про ОСЦПВВНТЗ  залишається проблема достовірності інформації в базі даних щодо реалізованих полісів та здійснених виплат, і, як наслідок, цінність її для учасників ринку сумлінна.

Отже, вимога Закону, мета - своєчасність передачі і достовірність (чистота) даних в ЦБД з 2005-го року не реалізована. Зрозуміло, що база даних, визначена в Законі, це не програмний код, не дані, а інформація, яка має ознаки – достовірність, своєчасність, повнота.

Велика кількість людей і ресурсів, громіздкість і не технологічність суперечать ефективності ОСЦПВВНТЗ . Невигідність ОСЦПВВНТЗ  для страхових компаній при збитковості 46% є наслідком існуючої зараз системи, неоднозначною методологією.

Для підвищення ефективності страхування, продуктивності праці, ефективності механізмів захисту потерпілих, відповідності сучасним вимогам та викликам, зокрема впровадження електронного полісу  вкрай необхідно розпочати роботу по інформатизації страхового ринку, створення IT-екосистеми. І саме МТСБУ, яке загальновизнане локомотивом страхування, має очолити дану роботу, з залученням фахівців ринку, що мають знання в даному напрямку та позитивний досвід.

Пропонується:

1. Створення концепції інформатизації ринку ОСЦПВВНТЗ.

2. Створення вимог до програмного забезпечення СК.

3. Створення вимог до обліку страхових даних (представлення, вимоги до  своєчасності, деталізація, методи доступу та передачі даних).

4. Відмова від 1С на страховому ринку, як закритої та забороненої програми, використання якої містить системні ризики для страхового ринку Украйни – технічні, методологічні, політичні. 

5. Створення умов для розробки та впровадження на страховому ринку вітчизняних страхових програм, що дозволять використовувати не тільки  форму  електронного полісу, так і інші зручні та ефективні методи здійснення страхування та його контролю.

6. Впровадження європейської звітності для контролю страхування.

7. Створення IT-екосистеми – розвитку конкурентного середовища для IT-рішень та їх постачальників, можливості самостійного вибору для кожної СК.

8. Звільнити від податків кошти СК, що витрачаються на IT-технології до 10% від валу.

З цією метою пропонується:

1. Анонсувати необхідність інформатизації ринку.

2. Визначити зовнішню компанію, що мають успішний досвід створення та впровадження страхових технологій для консолідації зусиль в даному напрямку.

3. Розробити приклади рішень та підходів на основі кращих світових зразків, що будуть доступними учасникам ринку.

4. Для СК реалізувати гарячу лінію та онлайн-проект в Інтернеті  щодо відповідей на питання та надання необхідної інформації щодо існуючих IT-компонентів та розробки власних модулів.

Першим практичним кроком пропонується створення розробки для страхового ринку - онлайн рішення, яке працює з веб сервісами МТСБУ і взаємодіє з IT-рішенням СК за допомогою веб сервісів з прямим викликом процедур або також можливо і через зовнішній файл. Дане рішення СК зможуть використовувати. При бажанні і як повноцінну облікову систему для ОСЦПВВНТЗ  і інших продуктів.


Додаток №3

 

Пропозиції щодо реформування ОСЦПВВНТЗ

 ПРИНЦИПИ

 Основний принцип: Система ОСЦПВВНТЗ гарантує, що кожен потерпілий в ДТП отримає компенсацію швидко і в повному обсязі незалежно від того, чи був поліс у винуватця чи ні, виплатить страхова компанія, чи ні.

Принципи реалізації механізму ОСЦПВВНТЗ:

1. Надання страховикам максимальної свободи у веденні бізнесу і в управлінні ризиками - децентралізація, мінімальне втручання з боку бюро, мінімальні відрахування до загальних фондів, вільні тарифи, надійний контроль платоспроможності і термінів виплат.
2. Онлайн робота з даними (в т.ч. реєстрація полісів), онлайн доступ до будь-якої необхідної інформації, формування звітів у відповідності зі страховою теорією і страхова математика.

3. Максимальна відкритість і публічність. Не повинно бути ніяких "комерційних секретів" в бюро - всі протоколи, рішення, витрати бюро повинні бути публічними.

ЗАКОНОДАВСТВО

1. Реалізувати ефективну законодавчу базу, методологію на основі європейської системи Зелена Карта. Написати Закон про ОСЦПВВНТЗ «з нуля», коротко і однозначно, із залученням експертів ради бюро Зелена Карта, враховуючи досвід таких країн, як Польща, Чехія, Естонія.

2. Зробити єдиний поліс ОСЦПВВНТЗ і "Зеленої Карти", як в європейських країнах (Прим. Цей пункт вимагає детального обговорення, оскільки вкоренилася звичка стереотип присутності «2-х видів» (насправді в законі 1 вид).

3. Назва виду страхування поміняти і зробити прийнятним для практичного використання – «Дорожнє страхування» або «Дорожньо-транспортна страхування» замість ОСЦПВВНТЗ.

ТАРИФИ

1. Відпустити тарифи - єдиних тарифів не повинно бути, методики визначення теж. Ціни вільні, СК самі розраховують тарифи, деталі розрахунку клієнтові не повідомляють. Визначення тарифу – основна функція страхової компанії.

2. Алгоритм розрахунку КБМ СК для себе визначають самостійно.

3. Скасувати безкоштовні і «дешеві» (50%) страховки - це суперечить принципу страхування.

ВИПЛАТИ

1. Підняти ліміти по «залізу» до 5-10 млн. грн.

2. Удосконалювати методику виплат по життю і здоров'ю для компенсації витрат щодо лікування в в повному обсязі.

3. Терміни виплат повинні бути обмежені 1 місяцем.

4. Забезпечити гарантії виплат шляхом безперервного контролю резервів страховиків в режимі он-лайн доступу до даних з банківського рахунку і порівнянням з розрахованим за єдиною методикою розміром резервів на поточну дату. Алгоритм розрахунку резервів на основі 1/365 повинен враховувати продаж полісів за заниженими цінами (так званий демпінг), дату настання ДТП і дату повідомлення.

5. Використовувати обмеження банком ліміту зняття з рахунку на добу. У разі невідповідності цих сум бюро повинно мати можливість вжити екстрених заходів.

6. Замість виплати готівкою здійснювати ремонт. Це сприятиме відновленню ТЗ за рахунок полісу та зменшить спокусу шахрайства страхувальників.

7. Впровадити європротокол для збитків будь-якого розміру.

КОНТРОЛЬ СТРАХУВАЛЬНИКІВ

1. Контроль полісів і перерв в страхуванні робити по базі даних (ЦБД) без залучення Поліції. Автомобіль має бути застрахований не залежно від того їде він або стоїть. При великих перервах в користуванні страхувальник може повідомити бюро, ця інформація вноситься в ЦБД і враховується при контролі.

2. Реалізувати механізм покарань автовласників за обман страхових компаній.

КОНТРОЛЬ СТРАХОВИКІВ

1. Відповідальність страхових компаній за своєчасність і повноту виплат у вигляді штрафів.
2. При невиплаті страховиком відшкодування в обумовлений термін (пропонується до 30 днів) сплату постраждалому має зробити МТСБУ з ФЗП, а потім виставити регрес до страховика і штраф.

ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНТРОЛЮ

1. Виписувати поліси тільки за допомогою комп'ютера з он-лайн фіксацією базі даних страхової компанії і автоматичним відображенням невеликого переліку інформації (даних, які потрібні для страхової історії та факту укладання полісі) в ЦБД МТСБУ за допомогою ВЕБ-сервісів.

2. Паралельно з традиційним укладанням полісу дозволити використання полісу в електронній формі.

3. Сформувати і реалізувати вимоги до ІТ-систем СК - он-лайн платформи з широким використанням ВЕБ-сервісів як на отримання, так і на надання інформації. Бази даних страхової інформації повинні забезпечувати максимальну деталізацію і класифікацію відповідно до страхової наукою і європейською практикою.

4. Спрощення ЦБД - відмова від великої кількості таблиць і перевірок. Тільки дуже невелика кількість полів, необхідних для отримання страхової історії, чітка і однозначна методологія, основні перевірки. Можливість роботи в режимі онлайн – необхідна швидкість роботи, реальний час на отримання і додавання даних для використання в режимі он-лайн.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ МТСБУ

1. Розділити МТСБУ на дві окремі організації - власне Бюро і Гарантійний фонд.

2. Змінити принцип відрахування до фондів - не від суми премій, а від кількості полісів і взятих ризиків згідно з результатами розрахунку резервів в режимі онлайн.

3. Ліквідувати всі невластиві функції бюро, яких немає в Законі про ОСЦПВВНТЗ.

4. Істотно знизити вступний внесок в бюро, наприклад до 50 тис. Євро, забезпечити просте входження на ринок та початок діяльності з чітким контролем за встановленими правилами з неминучістю покарання.

5. Для захисту клієнтів неплатоспроможних компаній, зменшення навантаження на фонди бюро впроваджувати механізми передачі портфелів неплатоспроможних страховиків.

6. Спори вирішувати зверненням до нейтрального органу щодо примирення або в комісію по страхових спорах.

7. Виключити згадування спеціальних знаків (стікерів) з Закону.

Можливі заходи проміжних етапів:

1. Реалізувати однозначну і працездатну на практиці методику бонус-малус (КБМ).

2. Реалізувати отримання КБМ з ЦБД за допомогою он-лайн доступу.

3. Відкоригувати тарифи для реалізації співвідношення платежів і виплат на рівні європейської практики. Даний вид не повинен приносити надприбутків.

4. Не приймати гроші за поліси готівкою. Використовувати системи електронних платежів для оплат поліса.

5. Забезпечити контроль витрат СК з докладною деталізацією - на що витрачаються зібрані премії.

6. Публікація на сайті фінансової звітності МТСБУ.

7. Для запобігання виводу коштів пропонується:     Підтвердження бюро (другий підпис) на будь-яку виплату та аудит руху за рахунком страховика з обмеженням суми зняття в добу. 


Додаток №4

 

Пропозиції щодо механізму розвитку страхової галузі

 

ПРИНЦИПИ

1. Завдання страхування - повернути застрахованого в стан, в якому він був до страхового випадку (в майновому страхуванні). Застрахований повинен отримати компенсацію швидко і в повному обсязі.

2. Основа розвитку - конкуренція. Максимальна свобода у веденні бізнесу з професійного управління ризиками - децентралізація, вільні тарифи, простота започаткування бізнесу та мінімальні витрати на його ведення з жорстким контролем дотримання правил.

3. Основа ефективності - хороша теорія і IT.

4. Створення єдиного словника страхових термінів і закріплення його на законодавчому рівні, наприклад, а Законі про страхування. Немає нічого практичніше, ніж хороша теорія.

5. Представлення даних в комп'ютерних базах і звітах відповідно до страхової теорії.

6. При обміні даними між учасниками ринку використовувати стандарти представлення і передачі даних.

7. Широко використовувати онлайн доступ до будь-якої інформації. Обмеження повинні накладатися тільки правами доступу, а не технічними обмеженнями.

8. Страхова математика, європейська звітність з розрахунком по кожному полісу і застрахованому ризику - необхідна умова розрахунку вартості страхування.

9. Необхідно почати брати участь в міжнародних організаціях по стандартизації представлення даних для страхової індустрії і використовувати результати їх роботи.

ЗАКОНОДАВСТВО

1. Створити короткий і однозначний Закон про страхування. Із залученням світових страхових експертів. Закони необхідно написати з нуля.

2. Припинити компенсації збитків громадян і бізнесу (повені тощо) з держбюджету.

3. Реалізувати реальну громадянську відповідальність громадян і бізнесу за створювані ними ризики, яка буде стимулювати потреба в механізмах страхового захисту.

ТАРИФИ

1. Відпустити всі тарифи - не повинно бути ніяких єдиних тарифів.

2. Завдання страхової компанії - визначення вартості страховки відповідно до страхового ризиком.

3. Тарифи розраховуються актуарно по масивах структурованих даних, акумульованих в різних базах даних. Використання методів страхової математики і статистики можливо тільки за умови внесення деталізованих даних в базу даних.

4. Інформатизація ринку. Великі масиви даних неможливо обробляти вручну.

ВИПЛАТИ

1. Використовувати моніторинг термінів виплат Регулятором ринку в режимі онлайн.

2. Забезпечити гарантії виплат шляхом постійного контролю резервів страховиків, розрахованих в установленому порядку з сумою грошей на рахунках в режимі онлайн.

КОНТРОЛЬ СТРАХУВАЛЬНИКІВ І СТРАХОВИКІВ

1. Реалізувати дієвий механізм покарання страхувальників за обман страхових компаній.

2. Відповідальність страхових компаній за своєчасність і повноту виплат у вигляді штрафів.

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ РИНКУ

ЗАТВЕРДИТИ КОНЦЕПЦІЮ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ страхового ринку.

1. Припинити практику використання в якості бази для страхової звітності нарахованих премій. Та бухгалтерської програми 1С (заборонена в Україні) в якості бек офісної системи. Для можливості виконання страховиками власних функцій необхідно здійснити перехід до обліку страхової інформації згідно з страховою наукою, з використанням страхових систем та обробки даних по кодному полісу, а не загальними нарахованими сумами. Розпочати проект по створенню вітчизняної страхової системи з відкритим кодом.

2. Вимоги до IT-систем - основа контролю страхування як страховими компаніями, так і Регулятором ринку.
3. Виписувати поліси тільки за допомогою комп'ютера і тільки в режимі онлайн, з фіксацією в базі даних страхової компанії.

4. Створити всі можливості для використання електронного полісу і електронних платежів для добровільних видів страхування.

5. Основа інформатизації ринку - сучасні онлайн платформи з веб-сервісами доступу до інформації.

6. Бази даних страхової інформації повинні забезпечувати максимальну деталізацію даних, класифікацію та подання даних у відповідності зі страховою наукою і європейською практикою.

ОСНОВА БЕЗПЕКИ, ЕФЕКТИВНОСТІ І НАДІЙНОСТІ страхового ринку - ВІТЧИЗНЯНА СТРАХОВА IT-ПЛАТФОРМА З ВІДКРИТИМ КОДОМ.

Для виконання цього завдання необхідний механізм об'єднання зусиль українських IT-фахівців для роботи над громад проектом, використання синергії такого об'єднання.

 Отже, хороша теорія, інформатизація, математика, онлайн і вільна конкуренція можуть вивести український страховий ринок на передові позиції в Європі.


Додаток №5

 

Коментарі та пропозиції щодо реалізації Централізованої бази даних

 

Після 20-и років з моменту успішної реалізації бази даних МТСБУ, та 12-и років з моменту вступу в силу профільного Закону централізована база даних (під базою даних в Законі розуміється достовірна та своєчасна інформація) фактично не реалізована. Ринок працює «наосліп», достовірна статистика для розрахунку тарифів відсутня. Тому і проблеми на ринку починаються вже при рівні виплат у 40% - одні компанії зазнають збитків, інші отримують надприбутки. Одні регіони (зони) прибуткові. Інші збиткові. У той же час, в багатьох країнах даний вид має збитковість до 90%.

Сьогодні за розміром покриття, якості врегулювання, витрат на ведення справи, показниками реального захисту учасників дорожнього руху українське ОСЦПВВНТЗ знаходиться на останньому місці серед країн системи Зелена Карта.

Необхідно повернутися до суті бази даних, до її цілям. У Законі сказано: «містіть Відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, необхідних для планування випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників». Визначити цілі бази даних і шляхи їх досягнення.

В першу чергу приділити увагу всьому ланцюжку формування даних - від введення на місцях, до завантаження даних в ЦБД. Головне завдання - максимально оперативно (день-в день) формувати дані на місцях. Це основне завдання, і для її вирішення необхідно:

1. Проста структура файлів, які формуються в страхових компаніях - лише необхідного для централізованого обліку поля.

2. Однозначну, простий і незмінний алгоритм (логіка) формування даних, описаний в одному документі. Тобто хороша методологія.

3. Організаційна та технічна допомога страхового ринку по формуванню інформації по кожному полісу і кожній виплаті, оперативної передачі в МТСБУ.

4. Прийняття всіх передавання даних і допомога страховим компаніям в недопущенні помилок надалі.

Отже, основна мета - своєчасність передачі і достовірність (чистота) даних в ЦБД. Це і є вимога Закону, яке не виконано. У той же час, замість виконання положень Закону ставляться інші завдання,  які не мають відношення до виконання Закону щодо формування інформації по полісам та виплатам. Це відволікає ресурси і час від виконання вимоги Закону, ускладнює і робить неможливим на практиці їх виконання.

Більш того, в даній реалізації вимоги Закону можуть бути взагалі не виконані. Чому? У базі даних спочатку відсутня цілісність і лаконічність побудови облікової моделі. Сьогодні ЦБД - це громіздка реалізація, зі складною і неоднозначною методологією, з невластивими функціями, величезною кількістю надлишкових даних і складною логікою. Все це перешкоджає і унеможливлює своєчасний збір достовірних даних від страховиків. Але ЦБД ще і не пропускає дані, які відповідають проданими полісами але не проходять програмну перевірку - тобто перешкоджає попаданню в ЦБД вже наявної інформації про поліси і здійснені виплати. За час проекту три рази змінювалася структура даних, постійно вносяться зміни в існуючий порядок формування даних. Для відомості - тільки опис структури переданих таблиць і переліку помилок 114 сторінок. Це 104 поля в полісі, 70 полів в виплат, контроль 160 помилок.

Головне - прийняті методи обліку взагалі унеможливлюють обробку вже внесених даних, а всю виконану роботу - безглуздою. У базі даних змішалися різні коди для позначення одного і того ж, в т.ч. і в рамках однієї компанії. Застосування кодів довідників, які не відповідають природним даними (присутніх в полісі або в Законі), вводять в оману і приводять до спотворення даних в ЦБД:

1. Потрійні коди (причому мають однакове написання в різних реалізаціях, але позначають різні типи) типу ТС.

2. Подвійні коди статусів договорів.

3. Невідповідність коду зони коду, прописаному в Законі.

4. Різні коди типів транспортних засобів для внутрішнього страхування і ЗК.

5. Не відповідність терміну дії в інструкції не відповідає реальному, природному терміну і призводить до спотворення даних: 2 - 1 місяць, 3 - 2 місяці ... 13 - 1 рік.

6. Принцип списання бланків датою введення даних - отримати об'єктивний звіт по звітному місяцю неможливо.

Це далеко не повний перелік недоліків методології, які унеможливлюють провести достовірний аналіз по базі даних навіть при наявності даних. Для того, що б остаточно в цьому переконатися, можна ще проаналізувати особливості обліку отриманих/ нарахованих премій, обліку премій при переоформлення. Страховики, які мають (відповідно до Закону) доступ до даних, зараз можуть оцінити якість, деталізацію статистичних звітів і з користь для ринку. Наприклад, при запиті діючого полісу по держномеру ТЗ ЦБД видає більше 500 діючих полісів по держномеру 1111 (пошук по повному співпадінню). Проблема системи бонус-малус, яка є ключовою в даному виді страхування, за допомогою ЦБД не вирішується.

Результат такого підходу - через роки, витрачені на реалізацію бази даних, немає достовірної інформації. І це після 20-и років існування даного виду в Україні. Цінність її для учасників ринку практично нульова.

В результаті вдосконалення ЦБД технології обліку в СК відкочуються назад - під страхом покарання за невідповідність цифр (автоматично це зробити вже практично неможливо) звіти знову коригуються вручну, за принципом «чого зволите» (хочете таку цифру - таку отримаєте). Замість інформаційних технологій обробки даних в ОСЦПВВНТЗ приходить «ручне управління».

В даний момент склалася ситуація, коли система прийняття організаційних рішень, механізм визначення технічних рішень, не кажучи вже про безпосередньої реалізації і забезпечення актуальності даних унеможливлює реалізацію положень Закону, зменшує ефективність даного виду страхування, створює додаткові проблеми для страховиків.

Необхідно за мету створення ЦБД поставити повноту,  достовірність, непротирічність та своєчасність даних, швидкість відгуку, прийнятну для онлайн роботи. 

Процес формування ЦБД зробити простим, ефективним і працездатним.


Comments