Загальний огляд стану страхування авто цивільної відповідальності в Україні (2009р.)

опубліковано 22 квіт. 2013 р., 00:32 Igor Lubashenko   [ оновлено 22 квіт. 2013 р., 00:46 ]
Загальний огляд стану страхування авто цивільної відповідальності в Україні (2009 р.) 

Страхування авто цивільної відповідальності (САЦВ) в Україні регулюється Законом України, який було прийнято в 2004 році і до якого було внесено незначні зміни в 2005 році.

Згідно з чинним законодавством та інформацією, яку надають оператори ринку страхування, Моторне-транспортне страхове бюро України (МТСБУ) та регуляторний орган, можна зробити наступний висновок:

В цілому, положення закону залишаються в рамках, що прийнятні власникам автомобілів, які, в свою чергу, весь цей час намагаються звикнути до ідеї САЦВ.

У законі не йдеться про захист третіх сторін, який можна було б забезпечити або шляхом створення системи якомога глибокого проникнення ідеї такого страхування, або шляхом введення адекватних компенсаційних лімітів за понесенні збитки чи заподіяні пошкодження чи поранення. Існують навіть певні очікування щодо того, що власники певних видів автотранспортних засобів не повинні купувати САЦВ. Було введено різні види полісів, деякі з них дорогі, інші дешеві задля адекватного урахування різної фінансової ситуації власників.

Контроль за наявністю страхового полічу відбувається лише по відношенню до автотранспортних засобів, що рухаються, через що виникає уявлення, що не всі власники несуть відповідальність, а лише ті, що знаходяться в дорозі. Такий підхід до САЦВ суперечить основним принципам САЦВ, що використовуються в країнах Європейського економічного простору (ЄЕП), що не дозволяє привести чинну систему у відповідність з положеннями законодавств країн, які уклали Багатосторонню угоду про гарантії (БУГ).

Очевидно, що чинна система САЦВ потребує покращання, як для громадян країн ЄЕП, які бажають відвідати Україну, так і для українців, для яких така система на разі не надає значного захисту в силу низького рівня проникнення страхування та досить низького мінімального страхового ліміту.

Для порівняння: мінімальний страховий ліміт для країн членів ЄС на 2009 рік складає 750000 євро у випадку нанесення матеріальних збитків та 1500000 євро у випадку нанесення поранень (а до 2012 року ці суми становитимуть відповідно 1500000 та 3000000 євро), у той час як в Україні ліміт складає приблизно 3200 євро за матеріальні збитки та 6400 євро за поранення. Оскільки компенсації за випадки, що трапилися на території України, повинні сплачуватися згідно з встановленими в цій країні лімітами, існує велика вірогідність того, що громадяни ЄС будуть уникати необхідності приїжджати до України на автомобілях, що призведе до виникнення значних економічних та політичних проблем.

Нижче наведені данні, що характеризують систему САЦВ.

  1. Рівень проникнення страхування

Згідно з положеннями Закону України про САЦВ, інформації, яку я отримав під час проведення зустрічей у Києві та результатами обчислення статистичних даних (загальна кількість автомобілів, середня вартість полісу, щорічна кількість страхових внесків САЦВ), цей рівень не перевищує 25%.

Доля страхових внесків САЦВ до всієї суми страхових внесків у 2006 та 2007 роках не перевищувала 5% для 11 мільйонів зареєстрованих автотранспортних засобів.

За рік сплачується не більше 75000000 євро у формі таких внесків.

  1. Страхові внески САЦВ

Суми страхових внесків установлюються централізовано МТСБУ на підставі розрахунків актуаріїв та затверджуються органом нагляду.

Базисні суми внесків після цього корегуються залежно від потужності циліндрів, типу автотранспортного засобу, розміру населеного пункту, в якому він зареєстрований, форми господарювання його власника (юридична чи фізична особа), його досвіду як водія та виду страхування.

Норми законодавства передбачають існування 3 видів страхування, і лише один з них відповідає нормам САЦВ більшості країн членів ЄС, оскільки в двох інших містяться обмеження щодо власника та водія автомобілю.

Страховий період коливається від 15 днів до 12 місяців.

  1. Контроль за наявністю діючого полісу САЦВ

Органи МВС мають право перевіряти наявність полісу САЦВ лише коли автотранспортний захід використовується на дорозі. Згідно з чинним законом про САЦВ, якщо з’ясувалося, що під час використання такий автомобіль не був застрахований, то застосовуються положення параграфу 3 статті 21.1 закону, згідно з якими власник повинен у трьох-денний строк отримати такий страховий поліс. Згідно з положеннями Кодексу дорожнього руху, за такі правопорушення нараховується штраф у розмірі 10-17 гривень (приблизно 1,5-2,5 євро). Крім того, чинність страхового полісу, отриманого за результатами контролюючих дій співробітників органів МВС, складає 15 днів.

Існування 3 видів полісів САЦВ, існування 3 категорій САЦВ, існування пільговий категорій, яким дозволено не отримувати поліси САЦВ робить діяльність органів МВС по контролю за наявністю полісів САЦВ дуже складною та неефективною. 

  1. Контракт по страхуванню

Закон передбачає складання контракту по САЦВ, проте насправді єдиним документом вважається страховий поліс. Отже, не існує контрактних відносин між страховою компанією та людиною, який отримує страховий поліс. Через це неможливо відстежити та зареєструвати всі видані поліси САЦВ. Строк чинності полісу закінчується датою, яка проставлена в полісі, і система не дозволяє її подовжити.

  1. База даних

Як нам повідомили під час зустрічей, база даних знаходиться на етапі створення. Після створення бази даних її планується використовувати для встановлення кількості аварій. Розробники бази даних не розглядали можливість включення до неї інформації від страхових компаній, зокрема стосовно випадків отримання полісів САЦВ, та інформації від МВС України про зареєстровані автотранспортні засоби. Таким чином, у рамках діючої в Україні системи САЦВ неможливо використовувати найбільш вживаний метод, визнаний Радою Бюро, рекомендований для виключного використання за певними обставинами, та одностайно визнаний країнами – членами Бюро. 

  1. Зелена картка

Тарифи Зеленої картки встановлюються МТСБУ. Кожна страхова компанія, що має право на отримання Зеленої картки, зобов’язана подати заяву на її отримання для виконання своєї господарської діяльності в сфері страхування. Закон про САЦВ не регулює питання отримання Зеленої картки, яка вважається окремим видом страхування. Отже, питаннями САЦВ займаються приблизно 80 страхових компаній, у той час як лише 18 операторів залучені до міжнародної системи Зеленої картки.

Таким чином, ставка полісу Зеленої картки є невеликою. Приймаючи до уваги такі моменти, як зменшення цільової аудиторії та суми страхових полісів країн ЄС, які входять до системи  Зеленої картки, їх можна вважати недостатніми. За таких самих умов у 2006 році в Румунії ці ставки було вільно встановлено на рівні, який втричі перевищував українські. 

7. Система «бонус-малус»

У випадках, коли неможливо відслідкувати ДТП, спричинені деякими транспортними засобами, і де покриття становить менше 25%, не рекомендується застосовувати систему «бонус-малус». Щоб підвищити популярність ОСАЦВ в Україні, в Законі йдеться саме про таку систему. Частина «малус» системи очевидно не може бути застосована, але якщо мова йде про договір, укладений на 6 місяців раніше, то кінцева вартість страхування буде зі знижкою. На ринку ОСАЦВ, де функціонує більше 80 страхових компаній, не існує методу відслідковування аварій, який значно полегшує роботу; тому застосувати систему в найближчому майбутньому майже неможливо. 

8. Солідарна відповідальність

Певні категорії населення, зокрема ветерани війни або інваліди, не повинні купувати поліси САЦВ в обов’язковому порядку. Отже, МТСБУ, або іншими словами, інші платники страхових полісів повинні своїми внесками компенсувати факт того, що ці категорії, або водії, які керують їх автомобілями, мають відповідні пільги. Саме цей приклад краще за все ілюструє той факт, що з огляду на САЦВ відповідальність певні категорії населення її зовсім не несуть. 

9. Ставка компенсації понесених збитків

Ставка страхового полісу складає приблизно 40 євро на рік. Будь-які коригування не впливають значним чином на цю ціну. Отже, при такому низькому тарифі, та за умов зменшеного ліміту позову щодо збитків та заплутаності та складності всієї системи компенсації понесених збитків рівень компенсації збитків складає приблизно 20%, у той час як у Румунії цей показник, розрахований на підставі тих самих чинників, перевищує 80%. 

10. Звіт про аварійні випадки

Звіт про аварійний випадок складається на місці аварії в присутності співробітників органів МВС. Компенсаційні виплати у випадку нанесення пошкоджень людям відбувається на підставі правового рішення. В принципі, страхова компанія може самостійно розібратися з випадком нанесення пошкоджень, проте на практиці багато випадків регулюються відповідним судовим рішенням. Наступна законодавча норма: якщо сума збитків перевищує встановлені по закону ліміти компенсаційних виплат в 3200 євро за збитки та 6400 євро за пошкодження, страхова компанія має право розірвати контракт по САЦВ. Поки що законодавство не пояснює що саме робити в такому випадку з автотранспортним засобом та власником полісу. 

Висновки 

1.      Система САЦВ в Україні захищає перш за все інтереси власників автотранспортних засобів, а не треті сторони, які постраждали.

2.      Існують обмежені можливості щодо встановлення рівня ставок полісу, рівня ставок позову, рівня страхового покриття та використання заходів щодо контролю за наявністю полісу САЦВ, отже вся система працює в масштабах, які нижче ніж ті, в яких повинна функціонувати реальна система.

3.      Законодавчі норми не передбачають використання достатніх обмежувальних заходів, які б змусили власників автотранспортних заходів придбати полів САЦВ, щоб дозволило забезпечити функціонування системи САЦВ без жодних паплюжень.

4.      Не запроваджено системи реєстрації виданих полісів САЦВ. Введення такої системи дозволить визначити тих власників автотранспортних засобів, які не придбали такий поліс, шляхом порівняння такого реєстру з переліком зареєстрованих автотранспортних засобів. 

Пропозиції 

1. Компетентним органам слід прийняти рішення щодо виконання стандартів БУГ, які було запропоновано кожною стороною, що її уклали. Зокрема:

- ввести ліміти, які передбачають як мінімум виплату 1500000 євро за збитки та 3000000 євро за пошкодження;

- досягти рівня проникнення як мінімум на рівні 90% (у Додатку 1 ми наводимо методи обчислення рівня проникнення, що використовувалися в країнах ЄС у 2006 році);

- уніфікувати норми системи Зеленої картки з нормами системи САЦВ;

- прийняти положення про строк чинності контракту та полісу САЦВ як мінімум на рівні 6 місяців, а бажано навіть на рівні 12 місяців, та з можливістю робити щомісячні платежі;

- ввести централізовану базу даних, яка б надавала інформацію про дати ідентифікації автотранспортних засобів, дати ідентифікації власників, дати набрання чинності та закінчення строку чинності страхового полісу;

- забезпечити можливість ідентифікувати ті автотранспортні засоби, на які не було придбано полісу САЦВ, за рахунок використання централізованої бази даних;

- забезпечити можливість ідентифікувати ті автотранспортні засоби, на які не було придбано полісу САЦВ, та прикріпляти на лобове скло картку, на якій вказувати рік, місяць та день закінчення строку чинності страховки;

створити та допомогти в функціонуванні органів, передбачених у БУГ, гарантійного фонду, інформаційного центру, компенсаційного органу;

- капіталізувати ці фонди задля забезпечення виконання компенсаційних потреб, оскільки невідома кількість аварій з незастрахованими автомобілями.

2. Прийняти разом із зацікавленими сторонами (Моторним бюро, органом нагляду за діяльність операторів страхового ринку, МВС, регулятивним відомством) робочу програму, де вказати етапи та строки виконання заходів, необхідних для трансформації системи. (Румунії, де ситуація в 2001 році була подібною до України зараз (дивись Додаток 2), знадобилося 5 років для того, щоб подолати всі перешкоди на шляху до членства в ЄС; проте навіть зараз вони продовжують покращувати свою систему (зокрема, базу даних).

3. Для забезпечення виконання вимог БУГ після прийняття рішень можна започаткувати проект внесення змін до чинного законодавства. І хоча це дозволить досягти певні цілі, але вкрай важливо, щоб основні елементи (зона покриття, модальність верифікації, реєстрація, та проведення порівняння на підставі інформації з бази даних) було запроваджено негайно. Виконання проміжних заходів можливо лише з огляду на мінімальні страхові ліміти під час видачі єдиного полісу задля залучення до системи САЦВ тих власників, які поки що не отримали полісу САЦВ.

У Додатку 3 наведено деякі приклади ситуацій, коли відсутня система видачі полісів САЦВ.

4. Створення спеціальної комісії, яка б відповідала за створення законодавчо-нормативної бази щодо регулювання дорожнього руху та системи САЦВ, надає можливість досягти позитивних зрушень під час трансформації цієї системи. Фахівці страхової галузі та експерти МТСБУ приймають участь у  діяльності цієї комісії.

Спеціальна комісія має можливість підготувати належний законопроект, який би відповідав соціальним та фінансовим вимогам до системи САЦВ, прийнятної для країн – членів ЄС, а також забезпечити своєчасність розробки всіх елементів, необхідних для приєднання до БУГ.

Додаток 2.

У 2001 році в Румунії рівень позовних лімітів складав 12000 євро для збитків та 5000 євро для пошкоджень; крім того, паралельно функціонували як система САЦВ, так і Зеленої картки. Тоді поки не було створено Фонду гарантій, суми штрафних санкцій за відсутність полісу САЦВ було зменшено, перевірки відбувалися лише по відношення до автомобілів, якими користувалися в дорозі.  Бюро Зеленої картки збанкротувало, маючи величезні борги перед іншими бюро. Отже система СЦАВ не мала фінансових ресурсів, і при цьому офіціальна статистика називала дуже підозрілий показник проникнення майже на рівні 50%.

Дуже добрим прикладом, що характеризує ставлення європейців до стану румунської системи САЦВ того часу, була моя участь у Міжнародному страховому форумі в румунському місті Сіная в квітні 2002 року. Після мого виступу про величезний обсяг завдань, який Румунії ще слід виконати для того, щоб відповідати належним нормам ЄС в цій сфері, до мене підійшло багато іноземних делегатів для того, щоб переконатися, що наведена інформація дійсно правдива, оскільки якщо все насправді так ризиковано, то вони краще повернуться до Бухаресту залізницею, а не машиною. Цей приклад добре ілюструє ставлення європейських громадян стосовно відповідальності за нанесення пошкоджень та поранень.

Додаток 3.

У Румунії: „Невиконання фізичними чи юридичними особами норм статей 48 та 56 щодо обов‘язкового страхування тягне за собою штраф у розмірі від 1000000 до 2000000 румунських левів (30-60 євро) та арешт прав водія автотранспортного засобу, які повертаються лише після придбання відповідного страхового полісу”. Органи поліції відповідають за встановлення фактів порушення цього положення та накладання вище згаданих санкцій.

В Угорщині проводиться порівняння інформації про зареєстровані автомобілі та видані поліси САЦВ, потім інформація про незастраховані автомобілі передається до місцевих органів самоврядування, які негайно отримують підтвердження факту відсутності полісу САЦВ, і якщо протягом 8 днів поліс не отримано, то автомобіль вилучається, а номерний знак забирається.

У Данії:

1. Орган видачі номерних знаків перед видачею отримує підтвердження діючого страхового полісу.

2. Централізована база даних про автотранспортні засоби містить також інформацію про страхову компанію.

3. Страховий поліс поновлюються автоматично. Поліс стає недійсним за ініціативи власника полісу лише тоді, кола нова компанія сповіщає стару компанію про те, що зараз вже нова компанія займається цим полісом. Власник полісу зобов‘язаний надати до централізованої бази даних підтвердження про співпрацю з новою страховою компанією як мінімум не пізніше закінчення строку чинності старого полісу.

4. Якщо компанія розриває чинність полісу (за звичай це трапляється, коли власник полісу перестає платити внески), то про це рішення вона повинна сповістити центральну базу даних. Компанія продовжує нести зобов‘язання по САЦВ протягом ще 4 тижнів після подання такої інформації до централізованої бази даних.

5. До закінчення цього строку в 4 тижні поліція забирає номерні знаки.

Це не захід покарання.

Дуже важливо, щоб номерні знаки видавалися лише при пред‘явлені діючого страхового полісу. Отже, страхова компанія після розірвання чинності полісу продовжує нести зобов‘язання настільки довго, скільки знадобиться органам поліції для того, щоб вилучити номерні знаки цього автомобіля.

У Бельгії.

Звичайно, існують санкції та використовуються інші карні заходи.

Проте слід відмітити три види запобіжних заходів.

Зв‘язок між страховкою та реєстрацією автомобіля. Для керування автомобілем його спочатку треба зареєструвати. А для отримання реєстраційного номерного знаку треба пред‘явити доказ того, що автомобіль застрахований. Лише у такий спосіб можна отримати номерний знак, який залишається у його власника навіть після заміни одного автомобіля іншим (номерні знаки на прив‘язані лише до одного автомобіля).

Встановлення фактів відсутності страховки: бельгійський Фонд гарантій зобов‘язаний у випадку, коли відсутні дані про місце страхування автомобіля, написати листа власникові автомобіля з відповідним номерним знаком із запитом щодо отримання таких даних. Якщо власник не застрахував свій автомобіль або не відповідає на цей лист із Фонду, то працівники Фонду сповіщають про це органи поліції.

Система де тарифікації автомобілю передбачає, що Бюро самостійно встановлює ставки страхових внесків для тих автомобілів, для яких вже неможливо самостійно отримати страховий поліс від операторів ринку страхових послуг (через високий рівень аварій, проблем з оплатою, зависокої потужності автомобіля у порівнянні з молодим віком водія, тощо).

В Італії

Найбільш важливий запобіжний захід, який застосовується для зменшення кількості незастрахованих автомобілів, прописаний у законі про обов‘язкову авто цивільну відповідальність і полягає в тому, що страхові компанії повинні надати власнику полісу картку з підписом, зазначивши на ній номерний знак автомобіля, рік, місяць та день закінчення строку чинності страхового полісу.

Потім таку картку слід прикріпити до автомобіля, за звичай на лобове скло, але у будь-якому разі так, щоб її було видно, що дозволяє органам поліції відразу визначати факт наявності чи відсутності страховки.

Шведська модель

Проблема використання незастрахованих автомобілів є поширеною та складною. Шведський досвід свідчить про те, що основною передумовою ефективного контролю за виконанням норм системи САЦВ є ведення автоматизованих реєстрів автотранспортних засобів та виданих полісів САЦВ (а в Швеції ці два реєстри об‘єднані в єдиний реєстр).

Зараз про новий метод

Єдиний автоматизований реєстр автотранспортних засобів та полісів САЦВ (VTR) було запроваджено в Швеції на початку 1970-их років, що дозволило посилити контроль за виконанням норм системи САЦВ.

Шляхом внесення змін до Акту про пошкодження автотранспортних засобів у 1978 році було скасовано систему кримінальної відповідальності, а замість неї введено систему цивільної відповідальності за водіння незастрахованого автомобілю. Отже, єдина автоматизована система моніторингу дотримання норм системи САЦВ дозволяє шведським страховим компаніям стягувати обов‘язкові високі внески з власників автомобілів, а також залишати за собою право стягнути на додаток ще і компенсаційну виплату з власника незастрахованого автомобілю. Проте, за звичай вдається стягнути лише частку цих платежів.

Моніторинг автомобілів з використанням реєстру VTR

Забезпеченням функціонування реєстру VTR займається Шведська національна адміністрація доріг. Всі компанії системи САЦВ та правоохоронні органи мають комп‘ютерні лінки (відсилки) до реєстру VTR.

При видачі полісу САЦВ страхова компанія надсилає Страхове свідоцтво про видачу полісу до реєстру VTR. У сертифікаті містіться інформація про дату видачі полісу. Якщо строк чинності в силу різноманітних причин скінчився, страхова компанія інформує реєстр VTR про цей факт із вказанням конкретної дати. Як сертифікат, так і повідомлення про закінчення строку чинності полісу надсилаються електронними засобами.  За звичай сертифікат реєструється в режимі он-лайн.

Якщо неможливо знайти в реєстрі VTR відомостей про наявність діючого страхового сертифікату, то сам реєстр інформує про це правоохоронні органи листом по електронній пошті.

Збір, що стягується поліцією

У відповідності до норм Акту поліція має право стягувати спеціальний збір (збір за САЦВ) з власників автомобілів, які не дотримуються своїх зобов‘язань у рамках діючої системи САЦВ. Отже, після отримання з реєстру VTR повідомлення про відсутність відомостей про наявність діючого страхового сертифікату поліція накладає на власника зобов‘язання сплатити збір за недотримання норм системи САЦВ на весь строк, коли машину не було застраховано належним чином. Оскільки в Швеції по закону автотранспортний засіб повинен бути завжди застрахованим (крім випадків тимчасової де-реєстрації), то не має значення чи використовується автомобіль, чи ні.

Сума збору розраховується на підставі страхових внесків системи САЦВ. Головне правило тут полягає в тому, що сума збору на 10% вища за суму найвищого внеску САЦВ, яку б використовувала в той самий період часу  будь-яка страхова компанія по відношенню до автотранспортного засобу подібного класу (тобто, легковий автомобіль, вантажівка чи мотоцикл) та способу використання (тобто, як таксі чи для приватного використання). Розрахунок робиться на підставі того класу цього автотранспортного засобу, який може проїхати найбільшу дистанцію. При цьому до уваги не приймаються такі фактори, як наявність скидок за безаварійний рік, за водіння в тверезому стані або за щось ще. Мінімальна сума збору встановлена на рівні 200 шведських крон. В результаті використання цього методу розрахунку суми збору вона як правило значно перевищує ту суму, який власник незастрахованої машини сплатив би у вигляді страхових внесків.

Якщо власник незастрахованого автомобіля не бажає сплачувати збір добровільно, то на майно накладається судовий арешт.

Звичайно, що суми збору, який стягується з власників незастрахованих автомобілів, в основному йдуть на погашення адміністративних витрат правоохоронних органів (плата за подання заявки на використання юридичних послуг під час виконання процедури стягнення, тощо). Навіть після цього залишаються значні суми коштів, які використовуються для покриття компенсаційних витрат по шкоді, яку було заподіяно фактами використання незастрахованих або невідомих автотранспортних засобів.

Інформація про нараховані суми збору за порушення норм САЦВ є публічною, проте власники незастрахованих автомобілів отримують її окремим листом.

Результати використання нової системи

За перші десять років існування системи (до кінця 1998 року) доля незастрахованих автомобілів впала з 1,83% до 1,31%. Після внесення відповідних законодавчих змін у 1999 році ставку збору було збільшено, що призвело до подальшого зменшення цієї долі до рівня 0,95%.

Ще одним результатом запровадження нової системи слід вважати той факт, що компенсаційні витрати за шкоду, заподіяну незастрахованими чи невідомими автомобілями, розподіляються інакше. Раніше, суми нестягнутих виплат ціликом сплачувалися законослухняними власниками у формі страхових внесків. Зараз більшу частину цих сум сплачують ті власники, які не сплачували страхові внески до системи САЦВ.

В Австрії склалося наступна правова ситуація:

Сплата страхових внесків є передумовою проходження процедури реєстрації – тобто без пред‘явлення страхового сертифікату неможливо отримати номерні знаки. Інформація про наявність сертифікату потрапляє до єдиної автоматизованої бази даних. Власник також по електронній пошті сповіщає реєстраційний орган про скінчення терміну чинності сертифікату для започаткування відповідної процедури, оскільки без надання інформації про отримання нового чинного страхового сертифікату його реєстрацію буде скасовано, а номерні знаки відібрано.

За існуючої системи водіям не треба представляти жодних доказів наявності страховки (будь то якийсь знак на лобовому склі, чи ще щось), оскільки питаннями перевірки наявності страхового сертифікату займається не поліція.

Важливо відмітити дві складові існуючої системи:

- автоматичне інформування органів влади власником полісу про закінчення його строку чинності;

- ефективність заходів по недопущенню використання незастрахованого автомобілю (шляхом відбирання номерних знаків чи конфіскації автомобілю, як це робиться в Великобританії).

Німеччина

Наступна модель довела спроможність підтримувати долю незастрахованих автомобілів на досить низькому рівні:

1. Автотранспортним засобом можна користуватися лише зареєструвавши його.

2. Процес реєстрації передбачає видачу реєстраційних документів та номерних знаків, що дозволяє користуватися автомобілем.

3. Реєстраційний орган вимагає надання доказів належного страхування автомобілю ще на етапі подання заявки про реєстрацію.

4. У випадку закінчення строку дії страхового контракту страхова компанія повинна поінформувати про це реєстраційний орган.

5. Реєстраційний орган офіційно сповіщає про факт отримання такої інформації, після чого протягом одного місяця повинен скасувати реєстрацію та забрати номерні знаки.

6. Протягом цього терміну часу компанія, яка видала вже недійсний поліс, компенсуватиме витрати, пов‘язані з нанесенням цим автомобілем шкоди, проте ці суми потім можна стягнути з власника такого вже недійсного полісу.

Головне тут – це чіткий взаємозв‘язок між процесом реєстрації та сплатою страхових внесків. Без подачі копії страхового сертифікати разом із заявкою про реєстрацію власник не отримає ні номерні знаки, ні реєстраційні документи, що не дозволить користуватися автомобілем.

Крім того, призупинення чинності страхового полісу відбувається лише за умови, коли страхова компанія в установленому законом порядку інформує про це орган реєстрації.

Швейцарія

Основні принципи:

-Для отримання номерних знаків слід надати копію страхового сертифікату!

-При видачі сертифікату в ньому вказуються автомобіль та його володар!

-Реєстрація автомобіля відбувається в Національному дорожньому офісі, який об‘єднує діяльність 26 регіональних офісів (на рівні кантону Швейцарії).

-Реєстраційні документи: ідентифікаційна картка, що містить повну технічну інформацію про зареєстрований автомобіль.

-Номерні знаки виписуються спочатку на володаря, потім на машину.

-На велосипеді повинен обов‘язково бути прикріплений страховий стікер.

Штрафні санкції:

-Страхова компанія може погрожувати скасуванням чинності полісу за несвоєчасну сплату внесків: після першої затримки власник полісу отримує попередження протягом першим двох тижнів; десь через місяць приходить друге нагадування про те, що залишилося лише 14 днів до кінця строку уплати страхових внесків.

-Якщо внесок в строк не зроблено, чинність полісу призупиняється, про що страхова компанія повідомляє Національний дорожній офіс.

-Офіс потім вимагає негайного повернення номерних знаків, і в разі незгоди поліція має право примусово вилучити номерний знак.

-Якщо власник продовжує користуватися незастрахованим автомобілем із незаконним номерним знаком, поліція попереджує його про можливий штраф та строк тюремного ув‘язнення (навіть якщо не трапилося жодної аварії).

-Власники, які ігнорують таке попередження, не мають страхового захисту (незастрахований автомобіль все одне що вкрадений!).

-Страховий захист надається третім сторонам ще протягом 60 днів, отже до закінчення цього строку офіс відбирає номерні знаки, якщо треба застосовуючи для цього сили поліції.

-Якщо поліція не змогла конфіскувати номерний знак (що трапляється дуже рідко), то поліція починає нести відповідальність за страховий захист разом із страховою компанією; з іншого боку, якщо поліція зможе довести, що зробити цього було фізично неможливо, то Фонд гарантій Швейцарії задовольнить будь-які компенсаційні позови.

Превентивні заходи:

-Жорстка система штрафних та інших санкцій, що накладаються на власників за користування незастрахованим автомобілем.

-Моніторинг з боку страховим компаній своєчасності сплати страхових внесків, що дозволяє негайно реагувати на приклади порушення встановлених норм.

-Надійна співпраця між страховими компаніями, Національним дорожнім офісом та правоохоронними органами задля спільної боротьби з порушниками.

-Інформування громадськості про можливі наслідки несвоєчасної сплати страхових внесків: вилучення номерного знаку веде до неможливості керувати автомобілем!

-Відсутність корупції забезпечую належне високе ставлення швейцарців до будь-яких органів влади.

Рекомендації:

-Рішення номерний знак/ страховка.

-Боротьба з проявами корупції серед владних структур.

-Покращання існуючої системи покарань.

-Введення необхідних штрафних санкцій.

-Покращання співпраці між страховими компаніями та владою; вони повинні довіряти один одному.

-Інформування громадськості; реклама.

У Фінляндії:

Існує декілька етапів контролю: по-перше, номерний знак не зареєструвати без наявності чинного страхового полісу; по-друге, строк чинності страховки скінчується лише за умов зміни власника чи вилучення автомобілю з реєстру, навіть якщо власник перестає робити страхові внески. Крім того, страхова компанія не може відмовити у запиті щодо видачі страхового полісу.

По-третє, сума штрафу за користування незастрахованим автомобілем, яку власник сплачує до Бюро СЦАВ, втричі перевищує суму страхових внесків (у шість разів у випадку аварії).

Вживається чітка система правозастосування, коли штраф у розмірі 34 євро нараховуються вже з першого дня відсутності страховки. Цю систему контролюють фінська Адміністрація дорожнього господарства, поліція, митниця та прикордонна служба.

Рівень обізнаності з питань САЦВ високий завдяки спеціальним урокам до складанням іспитів на керування автомобілем та постійним прес-релізам у різних засобах масової інформації.

Нижче підсумовано досвід зазначених країн:

I. Превентивні заходи

1) Надання діючої копії полісу САЦВ є передумовою отримання номерного знаку.

2) Термін дії полісу САЦВ автоматично подовжується (як мінімум до того часу, як поліція зможе забрати номерний знак незастрахованого автомобіля).

3) Компенсаційні виплати жертвам, якщо аварія трапилася під час вилучення номерних знаків, робить страхова компанія, яка потім стягує цю суму з власника простроченого страхового полісу.

4) Страхова компанія попереджає власника полісу САЦВ про закінчення строку чинності такого полісу.

5) Взаємодія на рівні звітів та інформаційних технологій між правоохоронними та цивільними (Інформаційний центр, Фонд гарантій, тощо) органами у випадках несплачених страхових внесків/ закінчення строку дії полісу, зокрема:

􀂾 Данія: страхова компанія сповіщає центральну базу даних про несплату страхових внесків та компенсує САЦВ збитки протягом 4 тижнів, після чого поліція вилучає номерний знак.

􀂾 Бельгія: Фонд гарантій сповіщає поліцію про відсутність страховки або відповідей на запити фонду.

􀂾 Швеція: Центральний автоматизований реєстр автотранспортних заходів та полісів САЦВ по електронній пошті інформує відповідне відомство, яке має право накладати спеціальний збір на власників незастрахованих машин.

􀂾 Австрія, Німеччина та Швейцарія: після інформування реєстраційного органу з боку страхових компаній він може вживати відповідні заходи, включаючи вилучення номерних знаків.

6) Стікер на лобовому склі із зазначенням дати закінчення строку чинності полісу САЦВ.

7) Використання єдиної бази даних про зареєстровані автомобілі та сплачені поліси САЦВ для цілей ведення більш чіткого моніторингу ситуації.

8) Інформування населення про наслідки керування незастрахованим автомобілем (плюс рекламна компанія).

9) Бюро де тарифікації автомобілів (у Бельгії): цей орган встановлює ставки страхових виплат (як у Франції) для тих автомобілів, для яких вже важко знайти страховий поліс через високий рівень аварій, несвоєчасність сплати внесків, тощо.

II. Штрафні санкції:

- Як кримінальні, так і цивільні.

- Вилучення поліцією номерних знаків.

- Будь-які компенсаційні виплати страхової компанії потім стягуються з власника незастрахованого автомобілю.

- Суми штрафів значно перевищують суми страхових внесків САЦВ.

Рекомендована санкція: конфіскація автомобілю.

Можна засвідчитися в тому, що у більшості європейських країн використовуються досить жорсткі заходи контролю та покарання випадків порушення норм системи САЦВ, що зобов‘язує власників страхувати без жодних винятків свої автомобілі та дозволяє вийти на рівень покриття САЦВ десь приблизно 100%.    

www.POLIS.ua

Comments